Юридичний словник-довідник - 2021


Генеральний прокурор України

Генеральний прокурор України — найвища посадова особа в єдиній централізованій системі органів прокуратури України, Г. п. очолює і спрямовує роботу органів прокуратури та здійснює контроль за їхньою діяльністю на всій території України. Г. п. призначається на посаду строком на 5 років та звільняється з посаді? Верховною Радою України за поданням Президента України. Згідно з Конституцією України, Конституційним Договором і Законом України «Про прокуратуру» Г. п. як безпосередньо, так і через підпорядкованих йому прокурорів здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Г. п. призначає своїх заступників, керівників підрозділів та інших працівників Генеральної прокуратури України, прокурорів областей, їх заступників, районних, а також прирівняних до них інших прокурорів; затверджує положення та інструкції органів прокуратури, видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, а його вказівки з питань розслідування є обов'язковими для виконання усіма органами дізнання і попереднього слідства. Г. п. може продовжити строк утримання обвинуваченого під вартою до півтора року. Г. п. присвоює класні чини працівникам прокуратури, вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції першого, другого і третього класів. Самому йому присвоюється найвищий класний чин державного радника юстиції України. Г, п. є головою колегії Генеральної прокуратури, персональний склад якої за його поданням затверджує Верховна Рада України.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.