Юридичний словник-довідник - 2021

Договір поставки

Договір поставки — договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк) передати покупцю у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) товар, призначений для підприємницької чи іншої господарської діяльності. В умовах соціалістичної економіки СРСР Д. п. був самостійним видом договору, який укладався на підставі адміністративно-планових актів, як правило, обов'язкових для сторін. Відносини щодо поставок детально регулювалися Пололсенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положенням про поставки товарів народного споживання, затверджених постановою РМ СРСР від 25.VII.1988. В умовах переходу України до ринкової економіки Д. п. набув ознак різновиду договору купівлі — продажу. При цьому підприємці на власний розсуд вирішують, за якою правовою формою відчужувати товар (за договором купівлі — продажу чи договором поставки), враховуючи характер і зміст такого відчуження. Порівняно з традиційним договором купівлі — продажу Д. п. має певні особливості, а саме: 1) між моментом укладення і моментом реального виконання існує великий проміжок часу; 2) в момент укладення договору товар у постачальника, як правило, відсутній, тобто угода укладається під майбутній товар; 3) предметом поставки не може бути нерухоме майно; 4) предметом поставки є товар, призначений для підприємницької чи іншої господарської діяльності, тоді як предметом купівлі-продажу може бути товар будь-якого призначення; 5) сторонами в Д. п. є юридичні особи (перевалено суб'єкти підприємництва) і громадяни — підприємці. Відносини щодо поставок регулюються Цив. К. України. До поставки можуть застосовуватися також відповідні правила купівлі — продажу.