Юридичний словник-довідник - 2021

Докази в цивільному судочинстві

Докази в цивільному судочинстві — будь-які фактичні дані, одержані законними засобами у визначеному порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Д. характеризуються змістом, процесуальною формою і процесуальнім порядком одержання, дослідження і оцінки змісту та процесуальної форми (доказової інформації і засобів доказування). Зміст Д.— сукупність фактичних даних про обставини, які обґрунтовують вимоги і заперечені і сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставинами є юридичні факти — дії (бездіяльність) та події. Процесуальній форма Д.— засоби доказування, саме вони є джерела ми інформації про фактичні дані. Це пояснення сторін і третіх осіб, свідчення свідків, письмові докази, речові докази, висновки експертів. Одержання і досліджений доказової інформації та засобів доказування (змісту і процесуальної форми доказів) здійснюються в установленому законом процесуальному порядку, який є процесуальною гарантією всебічного, повного і об'єктивного пізнання справжніх обставин справи, прав і обов'язків сторін. За характером зв'язку з фактами, які підлягають встановленню, Д. поділяють на прямі і по бічні; за процесом формування даних про факти — на первинні й похідні; за джерелом одержання інформації — на особисті й речові. В особистих Д. носієм інформації про факти є людина, яка повинна правильно сприйняти обставини, що мають значення для справи, запам'ятати їх і відтворити. Тому в пізнавальній діяльності слід враховувати психологію особи, наявність матеріально-правової заінтересованості у справі й особливі стосунки зі сторонами.