Юридичний словник-довідник - 2021


Екологічне право

Екологічне право — система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції — «право навколишнього середовища», «природоохоронне право», «енвайронментальне ,право» і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять такі підгалузі, як земельне, водне, лісове, гірниче право та деякі інщі галузі права, якими регулюються відносини з охорони й раціонального використання певних видів природних ресурсів. Невід'ємною частиною Е. п. є також сукупність норм загального для даної галузі характеру, якими зазначені підгалузі права «цементуються» в єдину систему. Предметом Е. п. є нормативно врегульовані відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Метод Е. п.— комплексний і є комбінацією методів підгалузей права, які становлять систему Е. п. Джерелами Е. п. України є закони, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативні акти. Це, зокрема, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону і використання тваринного світу», Земельний, Водний і Лісовий кодекси, Кодекс законів про надра тощо. Крім галузі права, Е. п. може розглядатися як галузь юридичної науки і навчальна дисципліна.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.