Юридичний словник-довідник - 2021

Європейська соціальна хартія (ЄСХ)

Європейська соціальна хартія (ЄСХ) — багатосторонній регіональний договір, що встановлює механізм міжнародного захисту економічних та соціальних прав людини для держав — членів Ради Європи. Доповнює у рамках Ради Європи Європейську конвенцію про права та основні свободи людини, яка передбачає захист громадянських та політичних прав. Відкрита для підписання в 1961 p., набрала чинності 26 лютого 1965 р. Містить три категорії зобов'язань держав — учасниць. По-перше, держава — учасниця має прагнути до досягнення умов для ефективної реалізації на її території 19 прав і принципів політики у соціально-економічній галузі, проголошених у першій частині ЄСХ. По-друге, кожна держава — учасниця зобов'язана забезпечити реалізацію щонайменше 5 із 7 прав, перелічених у другій частині ЄСХ (право на працю, на організацію у профспілки, на колективне ведення переговорів, на соціальне забезпечення, на соціальну та медичну допомогу, право сім'ї на соціальний, правовий і економічний захист, право робітників — мігрантів та їх сімей на захист та допомогу). По-третє, держава — учасниця має визначити, які додаткові з перелічених у ЄСХ прав вона захищатиме на своїй території. ЄСХ зобов'язує державу — учасницю раз на два роки подавати Генеральному секретареві Ради Європи доповідь про виконання цією державою узятих на себе зобов'язань. Така доповідь розглядається Комітетом Експертів, що складається з семи незалежних експертів, обраних Комітетом Міністрів Ради Європи. Висновки Комітету Експертів разом з доповідями держав передаються Парламентській Асамблеї і підкомітету Урядового комітету з соціальних питань Ради Європи. Підкомітет направляє свої висновки Комітету Міністрів, який після консультацій з Парламентською Асамблеєю уповноважений давати кожній державі — учасниці рекомендації щодо здійснення цією державою зобов'язань за ЄСХ. На практиці, однак, Комітет Міністрів обмежується загальними рекомендаціями щодо імплементації перелічених у ЄСХ прав.