Юридичний словник-довідник - 2021


Кодекс про шлюб та сім'ю України

Кодекс про шлюб та сім'ю України — основний законодавчий акт з питань сімейних відносин. Містить 6 розділів. У першому розділі розглядаються загальні положення про шлюб та сім'ю, питання законодавства про шлюб та сім'ю і порядок застосування його, а також питання позовної давності. Розділ другий присвячений такому правовому інституту, як шлюб. У ньому йдеться про порядок і умови укладання шлюбу, особисті права і обов'язки подружжя, майнові права та обов'язки подружжя, а також питання припинення шлюбу і визнання його недійсним. Найбільший, третій, розділ — «Сім'я» — містить загальні положення про шлюб та сім'ю, у ньому розглядаються особисті права і обов'язки батьків і дітей, права батьків і дітей на майно, аліментні зобов'язання батьків і дітей, аліментні обов'язки інших членів сім'ї і родичів, усиновлення (удочеріння). Розділ четвертий присвячено питанням опіки і піклування: загальні положення про опіку і піклування; встановлення опіки і піклування, призначення опікунів і піклувальників та їхні права і обов'язки, звільнення опікунів і піклувальників від їхніх обов'язків і припинення опіки і піклування. Передостанній розділ має назву «Акти громадянського стану». У ньому йдеться про реєстрацію народження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, реєстрацію усиновлення (удочеріння), реєстрацію зміни імені, по батькові і прізвища. В останньому — шостому розділі — розглянуто питання застосування законодавства України про шлюб та сім'ю до іноземних громадян і осіб без громадянства, а також застосування законів про шлюб і сім'ю іноземних держав і міжнародних договорів. К. про ш. та с. затверджений Верховною Радою УРСР 20.VI.1969, введений у дію з 1.1.1970. За час дії цього кодексу до нього вносилося багато змін.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.