Юридичний словник-довідник - 2021

Козацько-гетьманська держава

Козацько-гетьманська держава — держава, створена в ході визвольної війни українського народу 1648— 1654 pp. При цьому був використаний багатий досвід самобутньої козацької організації самоврядування. Територія держави включала Лівобережну Україну з м. Києвом і поділялася на полки і сотні. Найвищим органом влади була Генеральна військова рада — збори козацького війська. До її компетенції належало вирішення важливих політичних, військових, фінансових, судових справ, а також обрання гетьмана, який був главою держави. Гетьман об'єднував політичні, адміністративні, військові, фінансові та судові функції, видавав універсали, очолював генеральну старшину — вищу центральну військову і цивільну адміністрації. До складу генеральної старшини входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральні осавули, генеральний хорунжий, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний. При гетьмані існувала рада старшин, до якої входила генеральна старшина і полковники. На місцях правили полковий та сотенний уряди. Полковий уряд складався з полковника і полкової ради, яка обирала полкову і сотенну старшину, а сотенний уряд — з сотника та його помічників. У містах правили виборні міські старшини, в селах — сільські отамани. Така державна структура зберігалася до входження України до складу Росії.