Юридичний словник-довідник - 2021


Кримінологія

Кримінологія (лат. crime — злочин і грец. logos — учення) — наука про злочинність, яка вивчає властивості людей та особливості середовища їхнього проживання для того, щоб знайти відповіді на питання: «чому скоєно злочини?» і «як боротися із злочинністю?». До виникнення К. як окремої науки у другій половині XIX ст. цими питаннями займалися, зокрема, такі галузі науки, як етика, психологія, соціологія, а також наука кримінального права. Оскільки злочинність є результатом взаємодії різноманітних факторів, К. для дослідження її інтегрує знання, здобуті іншими науками. Розвиток К. пов'язаний із з'ясуванням механізму формування особливого стану волі людини — сваволі, одним із проявів якої є злочинність. Найбільше кримінологічних досліджень було присвячено визначенню факторів, які породжують кримінальну поведінку. Одні кримінологи вважали, що це антропологічні фактори (Ч. Ломброзо), другі віддавали перевагу соціологічним факторам (Г. Тард), треті пояснювали злочинність взаємодією антропологічних і соціологічних факторів (Е. Феррі). У сучасній К. активізується пошук принципу упорядкування (ієрархізації) криміногенних факторів, за допомогою якого можна було б установити роль кожного з них у породженні злочину і на підставі цього створити ефективну методику боротьби з цим злом. Той очевидний факт, що злочинність має тенденцію до зростання у будь-якому суспільстві, зумовлює актуальність кримінологічних знань для удосконалення організації суспільного життя.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.