Юридичний словник-довідник - 2021

Магдебурзьке право

Магдебурзьке право — феодальне право міського самоврядування, за яким міста з їхньою територією звільнилися від управління і суду феодальної місцевої адміністрації. Виникло в XIII ст. у німецькому м. Магдебурзі. М. п. встановлювало порядок самоврядування, діяльності суду, об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, успадкування, визначало покарання за різні злочини тощо. Узаконювало нерівність у правах, зважаючи на стать, походження і віросповідання. Першим в Україні М. п. одержало м. Санок Галицько-Волинського князівства, Львову М. п. надано у 1356 p., Києву — 1494-1497 р. У XV— XVII ст. М. п. мала більшість міст України. Норми М. п. вміщувались у збірниках. Найавторитетнішим серед них був збірник під назвою «Статут магдебурзького права», виданий у 1556 р. Бартоломеем Троїцьким. У деяких містах, зокрема західноукраїнських, надання М. п. супроводжувалося посиленням німецької і польської колонізації, обмеженням прав некатолицького населення. М. п. у Правобережній і Лівобережній Україні за своїм змістом і формою різнилося від М. п. в Західній Європі. Так, в Україні в містах, які називалися ратушними, козацька старшина відала справами козаків, а виборна міська влада (представники верхівки міського населення) — справами міщан. Положеннями М. п. керувалися й полкові суди. Після входження України до складу Росії (1654) М. п. залишилося тільки в деяких так званих привілейованих містах. Але норми М. п, враховувалися в усіх офіційних і приватних кодифікаціях права в Україні XVIII — XIX ст. (наприклад, «Права, за якими судиться малоросійський народ»). Указом 1831 р. Микола І скасував М. п. на всій території України, крім Києва, де воно зберігалося до 1835 р. У містах Західної України, які після першого поділу Польщі 1772 р. відійшли до Австрії, М. п. існувало ще деякий час. У Львові М, п. було скасоване в 1786 р.