Юридичний словник-довідник - 2021
Міжнародний суд ООН
Міжнародний суд ООН — один із шести основних органів цієї організації і водночас її головний судовий орган. Діє на підставі Статуту — невід'ємної частини Статуту ООН, а також власного регламенту. Суд складається з 15 суддів, яких обирають строком на 9 років особисто(не як представників держав). Серед них не може бути двох громадян однієї країни. Склад суду оновлюється на одну третину кожні три роки, причому судді можуть бути переобрані. Суд обирає голову і віце-голову на 3 роки. Склад М. с. обирає Генеральна Асамблея і Рада Безпеки ООН, які голосують незалежно, але в один і той самий час. У Статуті Суду закріплена вимога забезпечити представництво найголовніших форм цивілізації та основних правових систем світу. М. с. приймає до розгляду лише спори між державами. Держави за взаємною згодою можуть передати розв'язання конфлікту до М. с. Звернення до М. с. сторони часто обумовлюють заздалегідь у міжнародних договорах. Згідно із статтею 36 (§ 2) Статуту держави можуть визнавати обов'язкову юрисдикцію М. с. з усіх правових спорів щодо будь-якої іншої держави, яка узяла подібне зобов'язання. М. с. вирішує спори, користуючись нормами міжнародного права. За погодженням сторін суд може виносити свої рішення, керуючись принципами справедливості (ex equo et bono). Рішення М. с. обов'язкове для виконання сторонами. Крім судової М. с. виконує консультативну функцію. На запит Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, інших органів ООН, міжнародних організацій, уповноважених на те, Суд дає консультативні висновки з правових питань. Станом на 1993 р. обов'язкову юрисдикцію М. с. визнали 56 держав.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.