Юридичний словник-довідник - 2021
Негайне виконання рішення
Негайне виконання рішення — набуття ним властивостей здійсненності і виконання його не з часу вступу в законну силу, а негайно — після оголошення на судовому засіданні. Цим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави. Н. в. р. буває обов'язковим і факультативним. Суд зобов'язаний допустити Н. в. р. у справах: про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць; про присудження робітникові або службовцеві заробітної плати, але не більш як за один місяць; про стягнення відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника — у межах суми стягнення за один місяць; про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника; про стягнення на користь члена колгоспу оплати за працю в колгоспі, але не більше середнього заробітку за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, має право допустити Н. в. р. у випадках: присудження авторської винагороди за твори літератури, науки або мистецтва, за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, за раціоналізаторську пропозицію та за промисловий зразок; якщо затримка виконання рішення може призвести до заподіяння значної шкоди стороні, на користь якої ухвалено рішення; коли є підстави вважати, що виконання рішення згодом може стати неможливим або утрудненим. Про допущення Н. в. р. суд зазначає в рішенні. Н. в. р. не допускається: у справах, відповідачами в яких є державні установи або підприємства, колгоспи та інші кооперативні і громадські організації (крім деяких справ); якщо Н. в. р. може спричинити такі зміни у майні, після яких повернути його до попереднього стану в разі скасування рішення неможливо або дуже важко; у справах про виселення громадян з житлових приміщень.
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.