Юридичний словник-довідник - 2021

Неповний робочий час

Неповний робочий час — неповний робочий день або неповний робочий тиждень. За неповного робочого дня працівник зайнятий на підприємстві менше часу, ніж встановлено розпорядком чи графіком для певної категорії працівників. За неповного робочого тижня зменшується кількість робочих днів проти п'ятиденного або шестиденного робочого тижня і, отже, кількість робочих годин на тиждень. Н. р. ч. може складатися водночас із зменшених робочого дня і робочого тижня. Неповний робочий день або неповний робочий тиждень встановлюється за угодою між працівником і власником як при прийнятті на роботу, так і згодом. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років чи дитину — інваліда і таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник зобов'язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці при цьому проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Робота на умовах Н. р. ч. не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників, тобто працівники, що працюють на таких умовах, мають такі самі трудові права, як і особи, що працюють повний робочий час.