Юридичний словник-довідник - 2021
Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища
Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища — складові елементи єдиної екологічної системи, нерозривно пов'язані між собою і взяті під охорону законодавством. Основним нормативним актом, який регулює охорону екологічної системи (природного середовища), є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Згідно із ст. 5 Закону державній охороні та регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов і процесів, природні ресурси, як такі, що залучені до господарського обороту, так і такі, що не використовуються в народному господарстві в даний час (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти й інші природні комплекси. Особливо охороняються нашою державою території й об'єкти природно-заповідного фонду України, інші території й об'єкти, визначені законодавством України. Державній охороні піддягає також здоров'я і життя людей. Правові норми Закону мають загальний характер. Особливості охорони окремих природних об'єктів відображені у спеціальному законодавстві про них: у земельному, водному, лісовому кодексах, Кодексі України про надра, в законах «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», у Положенні про Червону книгу України, в інших нормативних актах. Охоронні правові норми містять регулятивні, дозвільні, заборонні правові приписи, а також норми права про відповідальність винних осіб за порушення природоохоронного законодавства. Див. також Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.