Юридичний словник-довідник - 2021

Обшук

Обшук — слідча дія, яка полягає в примусовому обстеженні приміщення та інших місць або окремих осіб з метою відшукати й вилучити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для справи. О. може проводитись і для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів. О. проводиться за мотивованою постановою органу дізнання або слідчого і тільки з санкції прокурора або його заступника (ст. 177 КПК). У невідкладних випадках О. може бути зроблений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням його в добовий строк про цей О. та результати його. О. проводять, як правило, вдень, у присутності двох понятих і особи, яка займає приміщення, а за відсутності її — представника житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів. О. в приміщеннях, що їх займають підприємства, установи і організації, проводяться в присутності їх представників. Замкнені приміщення чи сховища у випадках, коли відповідні особи відмовляються відчинити їх, можуть бути відчинені примусово. Закон зобов'язує особу, яка проводить О., вживати заходів до того, щоб не були розголошені обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у приміщенні, де проводиться О. (ст. 185 КПК). О. особи може проводити тільки особа тієї самої статі, що й обшукуваний, у присутності понятих тієї самої статі. О. у приміщеннях дипломатичних представників і в приміщеннях, де живуть члени дипломатичних представництв та їхні сім'ї, проводять лише за згодою дипломатичного представника, в присутності прокурора та представника Міністерства закордонних справ України. Про проведення О. складають протокол, копію якого вручають особі, у якої проведено О. Див. також Виїмка.