Юридичний словник-довідник - 2021

Пенсія у разі інвалідності

Пенсія у разі інвалідності — пенсія, яка призначається у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). П. у р. і. призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. П. у р. і. внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначається незалежно від стажу роботи. Щодо пенсій внаслідок загального захворювання, то вони призначаються за наявності відповідного стажу роботи на час настання інвалідності (див.: ст. 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення») П. у р. і. призначається в таких розмірах: інвалідам І групи — 70 відсотків, інвалідам II групи — 60 відсотків, інвалідам III групи — 40 відсотків заробітку. До П. у р. і., зокрема обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацюючих членів сім'ї,— на кожного в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; інвалідам І групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, а також одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку,— на догляд за ними в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пенсії призначаються на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Чоловікам, старшим 60 років, і жінкам, старшим 55 років, П. у р. і. призначається довічно. П. у р. і. виплачується без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера незалежно від прописки (ст. ст. 23—26, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).