Юридичний словник-довідник - 2021
Правоздатність цивільна
Правоздатність цивільна — здатність особи мати цивільні права і обов'язки. Розрізняють П. громадян і П. юридичних осіб. Я. громадян визнається рівною мірою за всіма громадянами України. Виникає в момент народження і припиняється із смертю. Громадяни можуть мати майно на праві власності, успадковувати його, здійснювати підприємницьку і будь-яку іншу не заборонену законом діяльність, створювати самостійно або спільно з іншими громадянами і організаціями юридичні особи, здійснювати будь-які не заборонені законом угоди і брати участь у зобов'язаннях, обирати місце проживання, мати права автора наукового або літературного твору, мистецтва, винаходу або іншого результату інтелектуальної творчості, мати інші майнові і особисті немайнові права. П. юридичних осіб має свої особливості. Юридична особа наділена правом здійснювати будь-які види діяльності, які не суперечать обраним цілям і вимогам законодавчих актів. Вона може бути обмежена в правах лише у разі і в порядку, передбачених законодавчими актами. Окремими видами діяльності, передбаченими законодавством, юридична особа може займатися лише на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Рішення про обмеження прав вона може оскаржити до суду або до арбітражного суду. П - юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а якщо вона повинна діяти на підставі загального положення про організації певного виду,— з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, П. юридичної особи виникає з моменту реєстрації його (ст. 26 Цив. К. України).
Перша публікація: 01/01/2021
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.