Юридичний словник-довідник - 2021

Працівники тимчасові

Працівники тимчасові — працівники, прийняті на роботу строком до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи (посада),— до чотирьох місяців. Осіб, яких приймають на роботу як П. т., попереджають про це під час укладення трудового договору. Якщо такого попередження в наказі не було, вони вважаються постійними з моменту прийняття на роботу. Для П. т. встановлено дещо інший порядок розірвання трудового договору. Зокрема, по закінченні обумовленого строку трудовий договір розривають без погодження з комітетом профспілки. Щоб розірвати трудовий договір за власною ініціативою працівник попереджує про це керівника за 3 дні до залишення роботи. Вихідна допомога в розмірі триденного заробітку виплачується у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП України, і при звільненні у разі припинення роботи з причин виробничого характеру або у зв'язку із скороченням обсягу робіт; при звільненні у зв'язку з призовом або вступом на військову службу — в розмірі двотижневого середнього заробітку. Працівник не вважається П. т., якщо він фактично працював понад 2 або 4 місяці, а також коли його було звільнено з роботи і знову прийнято на те саме підприємство, в установу чи організацію після перерви, що не перевищувала тижня, якщо строк роботи працівника до і після перерви разом перевищує відповідно 2 або 4 місяці.