Юридичний словник-довідник - 2021

Прострочення боржника

Прострочення боржника — невиконання боржником зобов'язання в установлений законом або договором строк. Боржник не визнається таким, що прострочив, доки зобов'язання не може бути виконане кредитором внаслідок прострочення. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника кредитор втратив інтерес до виконання зобов'язання, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Спеціальне правило встановлене ст. 214 Цив. К. при простроченні боржника за грошовим зобов'язанням. У цих випадках боржник повинен сплатити за прострочення 3 відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір пені. Постановою Верховної Ради України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлена обов'язкова сплата платником, незалежно від форми власності, пені в розмірі 0,5 відсотка від суми простроченого платежу на користь одержувача коштів за кожний день прострочення, якщо більший розмір пені не обумовлений угодою сторін. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта з вини банку одержувач коштів отримує від банку пеню в розмірі 0,5 відсотка за кожний день прострочення, якщо більший розмір пені не передбачений угодою про проведення касово-розрахункових операцій.