Безпека життєдіяльності - Я. І. Бедрій 2009

1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1.3. Ергономічні проблеми безпеки життєдіяльності

1.3.1. Основні цілі та завдання ергономіки

Термін «ергономіка» означає «закон праці». Його ввів ще у і 857 р. Войцех Ястшембовський. Під ергономікою розуміють галузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини у системах ЛМС з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту.

Мета ергономіки — підвищення ефективності системи Л МС, забезпечення безпеки праці.

Завдання ергономіки:

— розробка основ проектування діяльності людини — оператора з врахуванням специфіки експлуатації технічних систем та факторів навколишнього середовища;

— вивчення закономірностей взаємодії людини з технічними системами та навколишнім середовищем;

— формування принципів побудови системи Л МС та алгоритмів дії у них людини — оператора;

— розробка перспективних форм праці людини і пов'язаних з нею технічних систем, факторів навколишнього середовища;

— розробка методів дослідження, проектування та експлуатації системи Л МС, які забезпечують безпеку людини, ефективність праці.

Предметом ергономіки є трудова діяльність людини у процесі взаємодії з технічними системами та в умовах особливого впливу на неї факторів навколишнього природного середовища.

Основним об'єктом ергономіки є система ЛМС Проблемами взаємодії людини та машини займається також інженерна психологія, яка вивчає закономірності процесів інформаційної взаємодії людини у системі ЛМС.

Основні завдання інженерної психології:

— аналіз функцій людини у системі ЛМС, вивчення структури та класифікація форм діяльності оператора;

— вивчення процесів опрацювання інформації людиною-оператором;

— вивчення впливу психологічних чинників на ефективність системи ЛМС;

— розробка принципів та методів професійного відбору і підготовки операторів у системі ЛМС.