Фізика 7 клас збірник задач І. М. Гельфгат - 2017

ВІДПОВІДІ, ВКАЗІВКИ, РОЗВ'ЯЗАННЯ

2.30. Розмір молекул не перевищує 1 нм, тобто мільйонної частки міліметра. 2.31. Розмір молекул не перевищує 8 нм. 2.33. У 100 разів. 4.38. Розв’язання. Таке вимірювання можна здійснити досить точно, скориставшись лише учнівською лінійкою. Треба тільки акуратно намотувати дріт на лінійку, щоб витки були впритул один до одного, і рахувати їх кількість. Коли витків буде багато, слід на лінійці виміряти довжину ділянки, зайнятої витками. Нехай, наприклад, 100 витків зайняли ділянку між позначками 2 і 3,5 см. Тоді діаметр дроту (см), або 0,15 мм. 4.39. Вказівка. Треба вимірювати товщину не одного аркуша, а великої їхньої кількості. Слід ураховувати, що сторінки з номерами від 1 до 100 становлять не 100 аркушів, а лише 50. 4.41. Вказівка. Треба порахувати кількість літер у рядку та кількість рядків на сторінці. 4.49. а) у 27 разів; б) у 9 разів; в) у 9 разів. 4.52. а) у 64 рази; б) у 16 разів. 4.53. 60 м. 4.54. 1 км. 4.55. Розв’язання. У першому випадку найвигідніше покласти плитки в 14 рядів по 10 плиток у кожному ряді (0,15 м х 14 = 2,1 м, а 0,3 м х 10 = 3 м). Отже, знадобиться 14 х 10 = 140 плиток. У другому випадку викласти стінку лише цілими плитками не вдасться. Найвигідніше зробити 12 рядів завширшки по 30 см (0,3 м х 12 = 3,6 м), кожний ряд міститиме 12 цілих плиток (0,15 м х 12 = 1,8 м) та одну відрізану частину плитки розмірами 10 x 30 см. Отже, знадобиться 12 x 13 = 156 плиток. Застосування будь-якого іншого способу призведе до розрізання більшої кількості плиток. 4.61. Вказівка. На рисунку зображено бруски, що лежать на дні коробки (вигляд зверху).

5.32. 70 км; 50 км. 5.37. 200 км. 6.14. Равлик, комар, мустанг, ведмідь, носоріг, дельфін, сокіл, гепард. 6.16. Так. 6.18. У 600 000 разів. 6.19. 70 с. 6.27. 1 с. 6.28. 100 с. 6.30. 0,75 м/с. 6.31. 12,5 м/с. 6.43. 50 км. 6.45. 80 км/год (22 м/с). 6.46. 144 км/год; 40 м/с. 6.47. 1,2 м/с; 4,3 км/год. 6.48. 1,5 год. 6.49. 2,5. 6.50. 300 м. 6.51. Розв’язання. До початку руху мотоцикліста велосипедист рухався 2/3 години; отже, він випередив мотоцикліста на 12 км. Після початку руху мотоцикліст наближається до велосипедиста зі швидкістю v = 42 - 18 = 24 (км/год); отже, він наздожене велосипедиста через півгодини після початку руху. За півгодини мотоцикліст проїде 21 км відносно Землі. Це і є відстань між «стартом» і «фінішем» (тобто між стадіоном і станцією). 6.52. Через 1 год. 6.53. 2 км. 6.54. У 5 разів. 7.5. 80 км/год. 7.6. 20 км/год. 7.9. 43 км/год. 7.10. 96 км/год. 7.11. 42 км/год; 44,8 км/год. 7.12. 8 хв. 7.16. 60 км/год. 7.17. 70 км/год. 7.18. Розв’язання. Позначимо довжину одного кола через l. Тоді середня швидкість руху протягом двох кіл де загальний час руху Підставивши цей вираз у формулу середньої швидкості руху, отримаємо Перевіривши одиниці величин і підставивши числові значення, дістанемо v_сер = 9,9 км/год. 7.19. 24 км/год. 7.20. 90 км/год. 7.21. 10 км/год. 7.22. 40 км/год. 7.23. 40 км/год. 7.24. Розв’язання. Позначимо загальний час руху через t. Тоді весь пройдений шлях Середня швидкість руху на всьому шляху 7.25. 15 км/год. 7.26. 19,5 км/год. 7.27. Розв’язання. Позначимо довжину шляху через l. Тоді середня швидкість руху протягом усього часу де загальний час руху Підставивши цей вираз у формулу середньої швидкості руху, отримаємо Перевіривши одиниці величин і підставивши числові значення, дістанемо v_сер = 20 км/год. 7.28. 5 км. 7.30. Перший автобус спочатку був у місті, другий перебував на відстані 45 км. Перший почав рух на 45 хв пізніше. Рухались автобуси в одному напрямку. Перший рухався швидше. 108 і 45 км/год. 135 км. 7.31. Перший потяг перебував на станції, другий — на відстані 300 км. Перший, на 2 год. У протилежних напрямках. 50 і 75 км/год. 180 км. 7.32. Через 1 і 3 год; через 2 год. 7.33. 15 км; 135 км. 7.34. 60 км/год; 41 км/год. 7.35. Розв’язання. Позначимо повний час руху t, а пройдений шлях l. Тоді для першого автомобіля Для другого автомобіля Щоб порівняти значення середніх швидкостей руху, знайдемо їхню різницю: Отже, v_сер1 > v_сер2. Таким чином, перший автомобіль дістанеться кінцевого пункту раніше за другий. 7.36. На озері. 7.37. 3/5 шляху; 1/5 часу. 7.38. 3 км/год. 7.39. 1 год 12 хв. 7.40. 3 год 45 хв. Вказівка. Мінімальний час відповідає випадку, коли всі туристи одночасно прибувають на базу. 8.9. 60 с. 8.10. 3600 с. 8.11. 1/60. 8.12. 1/3600. 8.13. У 60 разів. 8.14. У 12 разів. 8.15. У 120 разів. 8.16. 0,37 с; 2,7 с^-1. 8.17. 1 км/с. 8.18. За ходом годинникової стрілки. Період обертання диска 2 вдвічі менший, ніж період обертання диска 1; обертова частота — вдвічі більша; швидкості руху точок ободів однакові. 8.19. Ліва фара проходить більший шлях. 8.20. Період обертання одного із супутників менший за період добового обертання Марса, а період обертання другого супутника — більший. 8.21. 100 м/с. 8.22. Швидкість руху нижньої точки колеса відносно дороги дорівнює нулю. 8.23. а) 90 км/год; б) 180 км/год. 8.24. Див. Малюнок.

8.25. 4,1 с^-1. 9.6. 1,5 с (хлопець зробив кожною ногою по 200 кроків). 9.7. 15 Гц. 9.8. 400. 9.9. 1,5 Гц. 9.10. Не зміняться. 9.11. Період зменшиться, частота збільшиться. 9.12. Не зміняться. 9.13. Годинник став іти повільніше. 9.14. Зменшити. 9.15. 32 см. 9.16. 1 СМ. 9.19. Угору. 9.20. Годинник поспішатиме. 9.21. Швидкість руху лампочки найбільша біля положення рівноваги, тому вона проходить середню частину траєкторії за менший час. 9.22. 72 000 коливань. 9.23. 0,5 Гц. 9.24. Практично не залежить. 10.36. 2 м/с. 10.37. 0,2 м/с. 10.38. 5 м/с. 10.39. 4 м/с. 11.21. Густина матеріалу кульки більша за густину сталі. 11.22. Маса води більша на 60 г. 11.27. 113 см³. 11.28. 1,4 кг. 11.29. 4 кг. 11.30. 680 г. 11.31. 10 л. 11.32. 0,8 см³. 11.33. 0,5 л. 11.36. 70 кг. 11.37. 1,2 кг. 11.38. 0,3 кг. 11.39. 0,77 кг. 11.40. 6800 кг/м³. 11.41. 0,36 кг. 11.44. Маса повітря більша в 1,55 разу. 11.45. На 200 мл. 11.47. 20 см². 11.48. 20 мкм. 11.49. Розв’язання. Суцільне мідне тіло заданої маси мало б об’єм що менше, ніж об’єм циліндра. Отже, циліндр порожнистий. Об’єм порожнини V_n = V - V₁ = 30 см³. 11.50. Куля суцільна. 11.51. Об’єм порожнини 100 см³. 11.52. 1600. 11.53. 30. 11.54. 125. 11.55. Маса хліба зменшується через випаровування води. 11.57. У 6 разів. 11.58. Густина матеріалу деталі Б більша в 1,6 разу. 11.59. 1,2 кг. 11.60. 1200 кг/м³.11.61. 1л. 11.62. 30 г. 11.65. 7,83 г/см³. 11.66. 4,25 г/см³. 11.67. 500 кг/м³. 11.68. Збільшаться в 1,43 разу; збільшаться в 1,33 разу. 11.69. Розв’язання. Маси тіл з одного матеріалу відрізняються у стільки саме разів, як їхні об’єми: Об’єм суцільного кубика V₁ = a³, об’єм порожнистого кубика менший на величину «вирізаного» з нього меншого кубика з довжиною ребра Отже, 11.70. У 1,27 разу. 11.71. 850 кг/м³. 11.72. Вказівка. Спробуйте висипати пісок у мензурку з водою. 11.73. 1 кг. 11.74. 49. 12.16. 0, 40, 60, 100 Н. 12.17. 5, 13, 19, 27 Н. 12.18. 1, 3, 7 Н. 13.11. На 5 см. 13.12. На 8 см. 13.13. На 5 см. 13.14. На 2 см. 13.15. 800 г. 13.16. На 2,5 см. 13.17. 40 Н/м. 13.18. 20 Н/м. 13.19. У 2,5 разу. 13.21. 0,25 Н/поділку. 13.22. 2 мм. 13.23. 10 см. 13.24. 10,5 см. 13.25. 24 Н/м. 13.26. 100 Н/м. 14.22. 40 кН; 120 кН. 14.23. 500 Н. 14.24. 7,5 см. 14.25. 2 кг. 14.26. 50 Н/м. 14.33. 27 Н. 14.34. 5 кН. 14.35. 0,02 м³. 14.36. 2,8 г/см³. 14.37. 90 Н/м. 15.24. 0,3. 15.25. 24 Н. 15.44. З Н. 15.45. 0,1 м. 15.46. 0,4. 15.48. Два верхні підручники; у 2,5 разу. 15.49. 5 т. 15.50. 80 т. 15.51. Розв’язання. Під час спроби зрушити візок праворуч стрижень «намагається» повернутися проти ходу годинникової стрілки і сильніше тисне на візок. За умов достатньо великого коефіцієнта тертя та певного кута між стрижнем і горизонтом сила тертя завжди перевищуватиме прикладену до візка зовнішню силу. 16.11. 10 МПа. 16.12. 2,5 кПа; збільшується вдвічі. 16.13. Так, залишає. 16.14. 100 кПа. 16.15. 2,5 кг. 16.16. 64 кг. 16.17. 160 кг. 16.18. 6,25 см. 16.19. 3,2 т. 16.20. 1,6 м. Вказівка. Під час руху протягом певного часу лижник спирається на одну лижу.16.21. 5 м². 16.22. Зменшився у 200 разів. 16.23. 2 кПа; 4 кПа; 10 кПа. 16.27. 1 кПа. 16.28. 7,8 кПа. 16.29. 450 см². 16.30. Сила тиску в усіх випадках 0,72 Н; тиск відповідно 1200, 1800 і 2400 Па. 16.31. Вага кубика А більша у 27 разів, його тиск на стіл — у 3 рази. 16.32. Сила тиску копії менша приблизно у 20 000 разів, тиск на стіл — у 27 разів. 16.33. Сила тиску циліндра 2 більша в 4 рази; 1200 кг/м³. 16.34. 8р. 16.35. 15,6 кПа. 17.4. 120 кПа. 17.5. 16 кПа. 17.6. 5 МПа. 17.12. 2,5 кПа. 17.13. 80 кПа. 17.14. 180 кПа. 17.15. 16 кН. 17.16. 200 Н. 17.18. 700 Па; 700 Па. 17.19. У першому випадку з трубки б виходитиме повітря; у другому — з трубки а витікатиме вода. 17.26. У першій, в 1,25 разу. 17.27. Сили тиску однакові, тиск на дно посудини 1 більший у 1,5 разу. 17.28. Перший, на глибині 10 см; другий не буде деформуватися взагалі. 17.29. 7,5 см води і 12,5 см мастила. 17.30. У 4 рази. 17.31. 1 м. 17.33. Рівень води нижчий на 5 см. 17.34. Меншої ніж 18.15. Розв’язання. Зі збільшенням висоти на h = 250 м атмосферний тиск зменшується на величину тиску стовпа повітря заввишки h, тобто на Δp = ρ_пgh, де ρ_п — густина повітря. Перевіривши одиниці величин і підставивши числові значення, маємо Δр = 3,2 кПа, або Δр = 24 мм рт. ст. Отже, барометр показує тиск р = 760 - 24 = 736 (мм рт. ст.). Отриманий результат є дуже приблизним (адже густина повітря залежить від температури та змінюється з висотою). Для приблизного визначення показань барометра можна також уважати, що тиск повітря зменшується на 1 мм рт. ст. зі збільшенням висоти на 11 м. 18.16. 777 мм рт. ст. 18.17. 270 м. 18.19. 748 см водяного стовпа. 18.20. 184 мм рт. ст. 18.21. Приблизно в 100 разів. 18.28. Плівка прогнеться всередину трубки. 18.29. 0,68 Н; праворуч. Вказівка. Сила тертя врівноважує різницю сил тиску. 18.30. 15 см. 18.31. Показання приладу залежать від погоди. 18.32. 20 кН. 18.35. 8,4 кН. 18.36. Для витягання склянки 1, у 4,5 разу. 18.37. Нижня пробірка під дією атмосферного тиску піднімається. 19.15. 1,8 кПа. 19.16. Ртуть. 19.17. Тиск у балоні на 2 кПа менший від атмосферного. 19.18. 920 мм рт. ст. 19.20. 2 дм². 19.21. 3,3 т; 1,1 МПа. 19.22. У 18 разів. 19.23. 500 Н. 19.24. 1,2 кН. 19.25. а) Від атмосферного тиску; б) від міцності конструкції та сили, прикладеної до поршня. 19.26. Угору. 19.27. На рисунку б. 19.29. Так, потече ліворуч. 19.30. Так, потече праворуч. 19.32. Висота гасу більша в 1,25 разу. 19.33. 30 см. 19.34. 16 см. 19.35. Розв’язання. Густина мастила р_м менша від густини води р_в, тому рівень рідини в лівому коліні вищий (див. Малюнок). Тиск у точках А і В, що лежать у воді на одному рівні, однаковий. Оскільки маємо Врахуємо також, що З останніх двох рівнянь маємо

19.36. На 2 см. 19.37. Водяний. 19.38. Зменшилася в 13,6 разу. 19.39. 1050. 19.40. 8,1 кН; 500 кПа і 4,5 МПа. 19.41. На 8 см. 19.42. На 4,8 см. 20.4. 0,2 Н. 20.5. 1,2 дм³. 20.6. 1,2 г/см³. 20.7. Вага тіл не змінюється. 20.13. 10 Н. 20.14. 1800 кг/м³. 20.15. 2 Н. 20.16. 200 Н. 20.17. 288 Н; на 240 Н. 20.18. 2 Н. 20.19. 1,5 Н. 20.20. На 1,5 Н. 20.21. 3,65 Н. 20.22. Порушиться (переважить мідне тіло). 20.23. Порушиться (переважить тіло 1). 20.26. 4/5. 20.27. 1/5. 20.28. 5 см³. 20.29. 20 см³. 20.30. 2,4 кг; 2400 кг/м³. 20.31. 1500 кг/м³. 20.32. 8000 кг/м³. 20.33. 2500 кг/м³. 20.34. 7000 кг/м³. 20.35. 2 кПа. 20.36. 2,25 см. 20.37. На 20 г. 20.38. Архімедова сила, що діє на тіло з боку повітря, залежить від густини тіла. 20.39. 15 Н; збільшиться в 7 разів. 21.6. 700 кг/м³; буде плавати. 21.7. 4970 кг. 21.8. 1,5 Н. 21.9. 60 кг. 21.15. На 4,8 см. 21.16. 40 см. 21.18. Алюмінієва. 21.19. 0,75 кг/м³. 21.20. 900 кг. 21.22. Не зміниться. 21.23. Рівень води знизиться. 21.25. 21. 21.26. 52 т. 21.27. Зменшилася на 0,5 м. 21.28. На 2 см. 21.29. 300 МН. 21.30. 3,9 кН. 21.31. В 1,3 разу. 21.32. 2,4 мм. 21.33. 5,55 км. 21.34. Не зміниться; знизиться. 21.35. Розв’язання. Щоб циліндр плавав, він має витісняти воду масою 200 г. На перший погляд це є неможливим, бо загальна маса води дорівнює лише 100 г. Проте врахуємо, що рівень води піднімається внаслідок занурення тіла. З рисунка бачимо, що об’єм витісненої води може набагато перевищувати загальний об’єм води в посудині, якщо діаметр циліндра близький до внутрішнього діаметра склянки.

21.37. Половина. 22.9. 40 Вт. 22.10. 200 Вт. 22.11. 2 кДж. 22.15. 9 МДж. 22.16. 40 Дж. 22.17. 200 Н. 22.18. 5 кг. 22.19. 5 м. 22.20. 20 м. 22.24. 100 Вт. 22.25. 100 кВт. 22.26. За 41 хв 40 с. 22.27. За 2 год. 22.28. 2,6 МВт. 22.29. 18,4 МВт. 22.30. 120 кВт. 22.31. 1,5 кН. 22.32. 50 кН. 22.33. 10 м/с. 22.34. 0,2 м/с. 22.36. 100 кПа. 22.37. 10 МПа. 22.38. 4 м. 22.39. 30 км/год. 22.40. Швидкість руху збільшиться менш ніж у 2 рази, тому що збільшиться сила опору рухові. 22.42. 32 Вт. 22.43. 60 Вт; 60 кПа. 22.44. 100 м; 1 МПа. 22.45. 1,5 МВт. 22.46. 6700 т. 22.47. 0,2 Дж. 22.48. 1,5 Дж. 22.49. 5 Дж. 22.50. 49 кДж. 22.51. За 50 с. 23.9. 60 кг. 23.10. 6 Дж. 23.11. 4 Дж; 4 Дж. 23.12. 31,25 Дж. 23.13. 900 кДж; 900 кДж. 23.17. 160 кДж. 23.20. 75 мДж. 23.21. 72 мДж. 23.22. 22 Дж. 23.23. 95 Дж.

23.24. 1,5 кН. 23.25. 10 Н. 23.26. 4 м; збільшилася на 2,8 кДж. 23.27. 6 м; збільшилася на 4,8 кДж. 23.28. З Дж. 23.29. 35 Дж. 23.30. 20 М. 23.31. м. 23.32. Потенціальна енергія кулі збільшується за рахунок зменшення потенціальної енергії атмосферного повітря. 23.34. У місті доводиться надавати автомобілю кінетичної енергії після кожної з численних зупинок. 23.35. 75 і 150 Дж; сумка в обох випадках набуває потенціальної енергії, а в другому випадку — ще й кінетичної. 23.36. Потенціальна енергія більша в 3,5 разу. 23.37. Кінетична енергія більша в 1,3 разу. 23.38. Потенціальна енергія більша в 15 разів. 23.39. 23.40. 1 м. 23.41. За 20 хв. 23.43. а) Час руху вниз більший; б) час руху вниз дорівнює часу піднімання. 24.16. 1,6 Н; униз. 24.17. Ліворуч від осі важеля, на відстані 4 поділки від неї; униз. 24.18. 12,8 Н; угору. 24.19. Ліворуч від осі важеля, на відстані 4 поділки від неї; угору. 24.22. Кожен із (крайніх важків удвічі легший від центрального. 24.23. 10 і 40 кг. 24.24. 48 і 32 кг. 24.25. На відстані 50 см від точки прикладення більшої сили. 24.26. 37,5 см. 24.27. 20 см. 24.28. На правому кінці стрижня, угору. 24.29. 5,5 кг. 24.31. 12 кг. 24.32. 400 Н. 24.33. 25 кг. 24.34. Може, якщо поміняти місцями точки підвісу вантажу і прикладення сили; така система дасть програш у силі. 24.35. 10 кг. 24.36. 40 кг. 24.38. У 8 разів; 100 Н. 24.39. 320 кг. 24.40. 30 см. 24.41. 5 кг. 24.42. 30 г. 24.43. 145 і 205 Н. 24.44. 500 Н; 300 Н. 24.45. Див. Малюнок.

24.46. 40 см. 24.47. Лівий упор має бути на відстані 0,3(3L - 4l) від лівого краю балки. 25.5. 90 %. 25.6. 90 %. 25.7. 70 %. 25.8. 80 кДж. 25.9. На 40 кДж. 25.10. 250 Дж; зайвими є дані про довжину плечей важеля. 25.11. 24 см. 25.12. На 8 м. 25.13. 180 Н. 25.14. 90 %. 25.15. 80 %. 25.16. 75 %. 25.18. 400 Н. 25.19. 500 Н. 25.20. 2,5 кH. 25.21. 250 Н. 25.22. 1 т. 25.23. 80 %. 25.24. 40 см. 25.25. 30 Н. 25.26. 150 кг. 25.27. 130 Н. 25.28. 150 кH. 25.29. 400 Н.

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТІВ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ