Матеріалознавство швейного виробництва
АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Загальна характеристика асортименту бавовняних тканин
Бавовняні тканини складають близько 25% в загальному обсязі виробництва вітчизняних тканин. Це тканини побутового та технічного призначення. З тканин побутового призначення виготовляють різні швейні вироби: натільну, постільну та столову білизну, сукні, сарафани, халати, спортивний та спеціальний одяг. Крім того, бавовняні тканини використовують для виготовлення портьєр, занавісок, для оббивання меблів, для прокладок та підкладок в одязі. Широке використання цих тканин пояснюється їх високими гігієнічними властивостями, міцністю та носкістю, гарним зовнішнім видом та невисокою вартістю.
Тканини поділяються на 17 груп: ситцеву, бязеву, білизняну, сатинову, платтєву, одежну, підкладкову, ворсову та інші. Деякі групи в свою чергу поділяються на підгрупи:
- білизняна - на бязеву, міткалеву та спеціальну;
- сатинова - на сатини кардні та гребінні;
- платтєва - на літню, демісезонну, зимову підгрупи та підгрупу тканин з комплексними нитками і так далі.
Бавовняні тканини виробляють переплетеннями всіх класів; з кардної, гребінної та апаратної пряжі, однониткової або скрученої, різної лінійної щільності; чистобавовняної, змішаної або із сполучення бавовняної пряжі з комплексними хімічними нитками. Тканини дуже різноманітні за структурою та оздобленнями. Для поліпшення якості тканин їх випускають з апретами, які не змиваються; з протиусадочними та малозминаємими оздобленнями, спецнасиченнями, стійким тисненням, новими видами друкування, з лощеними або фуляровими оздобленнями, мерсеризованими. За характером забарвлення та художньо-колористичного, бавовняні тканини ніяких труднощів не створюють.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.