Матеріалознавство швейного виробництва
СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
БУДОВА ТКАНИН
Великовізерункові (жакардові) переплетення.
Жакардові переплетення утворюють на поверхні тканини візерунки з різноманітних орнаментів, фігури яких створюються комбінаціями різних інших видів переплетень. Тканини жакардових переплетень виробляють за допомогою спеціальних жакардових ткацьких верстатів. Кількість основних та уточних ниток, які можуть переплітатися між собою по-різному, може досягати декількох сотень.
Рапорт може повторюватись по ширині тканини декілька разів, а може займати всю ширину тканини.
1. Прості жакардові переплетення утворюються з однієї системи ниток основи та однієї системи ниток утоку завдяки сполученню простих, похідних та різних комбінованих переплетень. Такі переплетення використовують для виготовлення деяких шовкових, бавовняних та вовняних тканин для суконь: сатин жакардовий, зефір жакардовий, крепдешин жакардовий і т. і.; лляних тканин для серветок, скатертин, рушників, деяких шовкових підкладкових тканин та декоративних.
2. Складні жакардові переплетення створюють візерунки на тканинах з декількох систем ниток основи і утоку, при цьому створюються багатошарові тканини зі складними, різнокольоровими візерунками. Такі переплетення поділяються на:
- дволицеві - використовуються для виготовлення фасонних костюмних тканин;
- двошарові - використовуються для виготовлення тканих килимів - гобеленів;
- ворсові - використовуються для виготовлення велюр-оксамитів та тканин для меблів.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.