Географія 6 клас - В. М. Бойко

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 2 АТМОСФЕРА

§38. КЛІМАТ

·       Пригадайте, чому сонячні промені падають на земну поверхню під різним кутом.

·       Як залежить кількість тепла, яку отримує земна поверхня, від кута падіння сонячних променів?

ЩО НАЗИВАЮТЬ КЛІМАТОМ. У будь-якій місцевості погода буває різною протягом року. При цьому погода одного року ніколи не повторює погоду попередніх років. Наприклад, квітень цьогоріч може бути дещо теплішим і менш дощовим, ніж торік. Та незважаючи на відхилення, погода щороку повторюється в загальних рисах. Так виявляється багаторічний режим погоди — її «порядок» зміни протягом року.

Для України, наприклад, характерною є зміна погоди від теплої влітку до морозної взимку, відповідно до якої чергуються пори року. У цьому різноманітті погоди зима завжди є найхолоднішою порою року, а літо — найтеплішою. І хоч як би не змінювалася погода, впевнено можна сказати, що ніколи взимку в нас не буде спекотно, а влітку — морозно. Таке можливе лише у казці про дванадцять братів-місяців, які змінювали порядок настання пір року.

Сукупність характерних для певної місцевості типів погоди, що повторюються рік у рік, називають кліматом.

Якщо погоду можна описати, спостерігаючи за нею протягом доби чи місяця, то охарактеризувати клімат місцевості можна заданими про погоду за тривалий час—десятки років. Для цього потрібно узагальнити багаторічні спостереження за температурою, атмосферним тиском, вологістю повітря та іншими елементами погоди.

ЯКІ ЧИННИКИ ФОРМУЮТЬ КЛІМАТ. До формування клімату в будь-якому куточку земної кулі причетні Сонце, повітря і земна (підстильна) поверхня. Від кількості сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить нагрівання повітря. Великі маси повітря з певними властивостями (теплі / холодні, сухі / вологі) визначають клімат тієї місцевості, куди вони надходять. Підстильна поверхня (вода чи суходіл, рівніша чи гори, піщана, вкрита рослинністю або льодом) може по-різному впливати і на сонячну енергію, і на переміщення повітря. Кількість сонячної енергії, що надходить, переміщення мас повітря, підстильну поверхню називають кліматотвірними чинниками, від яких залежить формування клімату (мал. 165).

Подорож у слово

Уже в стародавні часи греки знали, що кліматичні умови залежать в основному від нахилу (кута падіння) сонячних променів. Тому й слово клімат у перекладі з грецької означає нахил. В українській мові відповідником клімату було слово підсоння.

Мал. 165. Кліматотвірні чинники

ЯК КЛІМАТОТВІРНІ ЧИННИКИ ФОРМУЮТЬ КЛІМАТ. Ви вже знаєте, що кількість сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти місцевості. Як відомо, кут падіння променів зменшується з видаленням від екватора. Від екватора до полюсів змінюється і клімат. На екваторі, де температура повітря висока (більш як +20 °С), клімат жаркий. Із віддаленням від екватора повітря нагрівається менше, і клімат стає холоднішим — помірним. У полярних районах поверхня нагрівається слабко. Крім того, крига і сніг, що лежать на великих просторах, відбивають сонячне проміння. Тому клімату цих районах дуже холодний. Отже, внаслідок розподілу сонячної енергії за різними широтними смугами клімат змінюється від екватора до полюсів, тобто зонально.

Надземною поверхнею неминучим є переміщення повітря. Ви вже знаєте, що причиною цього стає нерівномірне нагрівання поверхні і, як наслідок, різниця в атмосферному тиску. Залежно від того, над якою поверхнею повітря тривалий час перебрало, воно набуває певних властивостей. Наприклад над екватором повітря тепле і вологе. Над снігами і льодами Антарктиди — холодне, сухе і прозоре. Над розпеченими влітку пустелями — сухе, гаряче, запилене.

Розгляньте мал. 166. Як видно, позначені на ньому міста розташовані на одній і тій самій широті, отже, отримують однакову кількість сонячної енергії. Проте, незважаючи на це, вони мають різні температури повітря і кількість опадів, а отже, різний клімат. Це пояснюється впливом повітря з певними властивостями. Узимку повітря над океаном тепліше, ніж над суходолом. Воно надходить на прилеглий суходіл і здійснює отеплювальний вплив, пом'якшуючи зиму. З віддаленням від океану морське вологе повітря, просуваючись далі над суходолом, поступово охолоджується і висушується. Тому далі від океану зима стає холоднішою. Влітку, навпаки, океан холодніший за суходіл, тому в приморських районах літо прохолодніше, ніжу віддалених районах.

Переміщення мас повітря над Землею

Мал. 166. Зміна кліматичних показників з віддаленістю від океану

Клімат океанів, островів, західних узбереж материків у помірних широтах із прохолодним літом і теплою зимою, великою кількістю опадів, що випадають протягом року, називають морським. Із віддаленням від океанів углиб континентів частіше буває безхмарна сонячна погода. Літо стає спекотним, а зима морозною (збільшується амплітуда коливання температури), менше випадає опадів. Такий клімат називають континентальним (розрізняють помірно континентальний, континентальний і різко континентальний клімат). В Україні, наприклад, сформувався помірно континентальний клімат.

Формування клімату місцевості залежить від підстильної поверхні, зокрема рельєфу. Він сприяє або перешкоджає просуванню повітря. Над великими рівнинами маси повітря вільно поширюються на тисячі кілометрів. Натомість гори стають перешкодою на їх шляху. Наприклад, Гімалаї гігантською стіною заступають дорогу вологому повітрю, що надходить з Індійського океану, і не дають просуватися далі на північ. Піднімаючись схилами гір, повітря охолоджується, із нього випадають опади (мал. 167). Тому біля підніжжя і на південних навітряних схилах Гімалаїв клімат жаркий і дуже вологий. А за горами на північ він стає холодним і сухим.

ЯК ЧИТАТИ КЛІМАТИЧНУ КАРТУ. Зрозуміти складне формування і розміщення кліматів на Землі допоможуть кліматичні карти. На них є дані про основні показники клімату: температуру найтеплішого і найхолоднішого місяців (для України — липня і січня відповідно), напрямок вітру, кількість опадів (мал. 168). Середню температуру повітря показують ізотерми. Цифрами позначають найнижчі і найвищі температури повітря, яка були коли-небудь зафіксовані вданій місцевості. Щоб показати на карті, скільки і де випадає опадів, місця з різною річною їх кількістю зафарбовують різними кольорами. Напрямки переважаючих вітрів зображують стрілками. За кліматичною картою можна дати характеристику клімату будь-якої території.

Мал. 167. Вплив рельєфу на клімат

Туманний Альбіон

Альбіон — це давня назва Великої Британії, що розташована на однойменному острові поблизу західного узбережжя Європи. Доповнення «Туманний» вона дістала за своєрідний клімат: переважання протягом року хмарної погоди з мрячними дощами і туманами. Він формується під впливом вологого морського повітря, що надходить із західними вітрами з Атлантичного океану.

Мал. 168. Кліматична карта України

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

✵ Клімат — це багаторічний режим погоди для певної місцевості»

✵ Кліматотвірними чинниками є: 1) кількість сонячної енергії; 2) переміщення повітря; 3) характер підстильної поверхні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що називають кліматом?

2. Чому для уявлення про клімат місцевості важливо знати її географічну широту?

3. Покажіть на карті України паралель, яка проходить через ваш обласний центр. Як на цій паралелі змінюється клімат із віддаленням від Атлантичного океану на схід?

4. Про які показники клімату можна дізнатися за кліматичними картами?

5. Поміркуйте, де і чому випадає більше опадів — на західних чи східних схилах Карпат.

Попрацюйте в групі

Користуючись кліматичною картою України (мал. 168), охарактеризуйте кліматичні показники окремих частин країни:

група 1 — західної (Ужгород, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці);

група 2 — східної (Донецьк, Луганськ);

група 3— південної(Одеса, Херсон, північна частина Кримського півострова).

У якій частині України клімат найтепліший? У якій — найвологіший? Де найбільш посушливі кліматичні умови?