Географія 6 клас - В. М. Бойко

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 3 ГІДРОСФЕРА

✵ Пригадайте, у яких станах може перебувати вода.

✵ Як відбувається кругообіг води на Землі?

Учені підрахували, що загальна кількість води на Землі становить близько 2 млрд км3.

На Землі немає такого місця, де зовсім не було б води. На нашій планеті вода е скрізь. Найбільше її в рідкому стані. Значно менше — у твердому (лід і сніг) та газоподібному (водяна пара). Вся вода, що міститься в земній корі, на її поверхні та в атмосфері, утворює одну із земних оболонок — гідросферу. Її складники — океани і моря, води суходолу, вода в атмосфері (мал. 182).

Найбільша кількість води зосереджена в океанах і морях (96,5 %). Води суходолу — це річки, озера, болота, штучні водойми та канали, льодовики, а також підземні води. В атмосфері вода міститься у вигляді пари, краплин і кристаликів льоду.

Ви вже знаєте, що вода легко переходить з одного стану в інший і неперервно переміщується, тож усі частини гідросфери взаємопов’язані. Проникаючи в усі оболонки Землі, вода поєднує їх між собою.

Вода відіграє вирішальну роль у природі й житті людей. Вона наділена дивовижними властивостями, які мають велике географічне значення. Про деякі властивості ви вже довідалися: про здатність розчиняти, вимивати і переносити на значні відстані речовини, руйнувати і створювати нові форми поверхні, нагрівати й охолоджувати повітря. Зрештою вода вимальовує неповторний портрет нашої зелено-блакитної планети. У Всесвіті немає іншої речовини, яка могла б замінити воду.

§41. СВІТОВИМ ОКЕАН

·       Пригадайте, які на Землі е океани. Покажіть їх на карті.

·       Хто перший із мореплавців довів, що всі океани сполучаються між собою?

ОКЕАНИ. Вам уже відомо, що всі океани і моря на нашій планеті сполучені, між собою. Разом вони утворюють єдиний водний простір — Світовий океан або просто Океан. Він вкриває 71% поверхні земної кулі. Світовий океан — неперервний: з будь-якої його точки можна дістатися в будь-яку іншу, не перетинаючи суходолу.

Єдиний Світовий океан поділяють на великі частини — окремі океани. Незважаючи на вільний обмін водами, кожний з них відрізняється від інших за середніми температурами води, солоністю, течіями. Найбільшим і найглибшим з океанів є Тихий. Він займає половину площі Світового океану — майже 180 млн км2. Атлантичний океан удвічі менший за площею, ніж Тихіш. Він видовжений з півночі на південь на 16 000 км. Треті за площею і другим заглибиною є Індійський океан, розташований переважно в Південній півкулі. Північний Льодовитий океан має найменші площу і глибину з усіх океанів. Він розташований переважно за Північним полярним колом, тому центральна його частіша завжди вкрита кригою. Іноді вчені виділяють ще Південний й океан — частини Тихого, Атлантичного й Індійського океанів, що омивають Антарктиду.

Межі океанів збігаються з берегами материків і островів. А там, де є тільки водний простір, їх проводять умовно уздовж меридіанів.

Подорож у слово

Стародавні греки Океаном називали божество великої ріки, що омивала і землю, і море, давала початок усім річкам, джерелам і морським течіям.

Океан — божество великої ріки

Найглибшим океаном є Тихий. Рекордна глибина зафіксована в Маріанській западині—11 022 м.

Мал. 183. Безмежні води океану

Чи можна Землю назвати Океаном

Величезні розміри Світового океану наводять на думку, що нашій планеті більше пасувала б назва Океан або Вода (Аква). Таке враження принаймні складається у космонавтів, які з космосу бачать нашу планету блакитною завдяки водним просторам. Проте квапитися з перейменуванням не варто. Відомо, що середня глибина Світового океану — лише 4 км. Якщо порівняти її з діаметром Землі (12 740 км),то океан виявиться лише тонесенькою плівкою на її поверхні.

МОРЯ. В усіх океанах є моря. Море — це частина океану, що відрізняється від нього властивостями води (температурою, солоністю), течіями, організмами, які живуть у ньому (додаток 2, с. 251). Від океану море відокремлене островами, півостровами або підняттями дна. Залежно від відособленості від океану моря бувають внутрішніми й окраїнними.

Внутрішні моря далеко вдаються в суходіл, з океаном їх з’єднують протоки (мал. 184). Прикладами таких морів є Середземне, Чорне, Азовське, Червоне.

Окраїни моря розміщуються на окраїнах материків. Вони мало вдаються в суходіл і слабо відокремлені від океану (мал. 185). Наприклад, Баренцове, Беригове.

ЗАТОКИ І ПРОТОКИ. У морях і океанах є затоки і протоки. Затокою називають частину океану або моря, яка вдається в суходіл, але має широкий зв’язок із ними (мал. 186). Так Атлантичний океан біля берегів Європи утворює Біскайську затоку, а Індійський океан, вдаючись у суходіл на півдні Азії, — Бенгальську. Великими затоками є Мексиканська, Гвінейська.

Протока — це відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз’єднує ділянки суходолу (мал. 187). Наприклад

Гібралтарська протока получає Середземне море з Атлантичним океаном і відокремлює Європу від Африки, а Берингова протока сполучає Північний Льодовитий океан із Тихим і роз’єднує Євразію і Північну Америку. В Україні Керченська протока сполучає Чорне море з Азовським.

Найбільше море на планеті — Філіппінське, його площа — 5,7 млн км2.

Мал. 184. Внутрішнє море

Мал. 185. Окраїнне море

Мал. 186. Затока

Найширшою протокою на Землі є протока Дрейка (1120 км).

Мал. 187. Протока

Мал. 188. Протока Босфор сполучає Чорне море з Мармуровим та відділяє Європу від Азії

Найбільший острів земної кулі — Ґренландія (2,2млн км2), найбільший півострів — Аравійський (2,3 млн км2).

Мал. 139. Півострів

Мал. 190. Острів

СУХОДІЛ В ОКЕАНІ. Серед вод Світового океану розміщується суходіл. Величезні ділянки суходолу — материки. На їх краях виступають півострови, які далеко вдаються у водний простір(мал. 189). Найбільшими півостровами Європи є Піренейський і Апеннінський, Азії — Аравійський та Індостан, Африки — Сомалі, Північної Америки — Лабрадор. В Україні найбільшим півостровом є Кримський, що вдається в Чорне море.

Острови — відносно невеликі порівняно з материками ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою (мал. 190). Найбільший острів земної кулі — Ґренландія — у 3,5 раза менший за найменший материк Австралію. Часто острови розміщуються групою неподалік один від одного. Таке їх скупчення називають архіпелагом. За походженням острови поділяють на материкові, вулканічні та коралові.

Материкові острови — це колишні частини материка, що відокремилися від нього внаслідок опускання ділянки суходолу. Вони розташовані неподалік від берегів материка і лежать на мілководній частині дна. Такими є, наприклад острови Великобританія, Мадагаскар, Нова Гвінея.

Вулканічні острови виникли внаслідок вивержень вулканів на дні океанів і морів. Зазвичай такі острови невеликі, але високо здіймаються над рівнем океану(мал. 191). Наприклад, Гавайські острови цілком утворені з лави підводних і наземних вивержень.

Коралові острови не великi й невисокі. Вони ледь-ледь височіють над рівнем океану (мал.192). Ці острови утворюються в результаті скупчення вапнякових скелетів морських організмів — коралових поліпів. Поліпи прикріплюються до дна на невеликій глибині (до 50 м) і ростуть угору та вшир. Ці організми можуть жити тільки у теплих водах, температура яких не нижча від +20 °С. Тому коралові острови розташовані лише в жарких широтах. Іноді корали утворюють «гірлянди» уздовж берегів — так звані бар’єрні рифи. Багато коралових островів у Тихому океані.

Мал. 191. Вулканічний острів

Мал. 192. Кораловий острів

Найбільшою кораловою спорудою, що складається з багатьох підводних і надводних острівців, є Великий бар’єрний риф біля берегів Австралії. Його довжина 2000 км, ширина — до 200 км.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Гідросфера — це водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері.

Світовий океан — неперервний водний простір на поверхні Землі, що охоплює океани і моря та оточує материки и острови.

✵ Море — це частина океану, що відрізняється від нього за властивостями води, течіями, морськими організмами; розрізняють моря внутрішні й окраїнні.

✵ Затока — частина океану або моря, яка вдається в суходіл, але має широкий водообмін з океаном.

✵ Протока — вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми.

✵ Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою; за походженням бувають материкові, вулканічні, коралові.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що називають гідросферою? Назвіть її складники.

2. Доведіть, що Світовий океан — єдиний неперервний водний простір.

3. Чим острів відрізняється від материка? Наведіть приклади великих островів. Покажіть їх на карті.

4. Які розрізняють острови за походженням?

5. Порівняйте географічне положення і розміри Аравійського моря і Бенгальської затоки. Чому одну частину індійського океану назвали морем, а іншу — затокою?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 (Початок. Продовж, див. с. 191.)

Тема: Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів.

1. Підпишіть на контурній карті назви:

а) морів — Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське;

б) проток — Керченська, Ґібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова;

в) заток — Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;

г) островів — Велика Британія, Ґренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

д) півостровів — Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинавський, Сомалі.

2. Користуючись шкалою глибин на карті півкуль (див. атлас), установіть, яке море глибше — Чорне чи Балтійське.