Підручник Алгебра і початки аналізу 10 клас (профільний рівень) - А. Г. Мерзляк - Гімназія 2018 рік
§4. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ І НЕРІВН0СТІ
29. Рівняння tg x = b і ctg x = b
Оскільки областю значень функції у = tg х є множина ℝ, то рівняння tg x = b має розв’язки при будь-якому значенні b.
Для того щоб отримати формулу коренів рівняння tg x = b, звернемося до графічної інтерпретації.
На рисунку 29.1 зображено графіки функцій у = tg х і у = b.

Рис. 29.1
Розглянемо функцію у = tg х на проміжку
тобто на проміжку, довжина якого дорівнює періоду даної функції (червона крива на рисунку 29.1). На цьому проміжку рівняння tg x= b при будь-якому b має єдиний корінь а.
Оскільки функція у - tg х є періодичною з періодом
, то кожен з інших коренів рівняння tg x = b відрізняється від знайденого кореня на число виду
n, n ∈ ℤ.
Тоді множину коренів рівняння tg х = b можна задати формулою
х = а +
n, n ∈ ℤ.
Отримана формула показує, що корінь а відіграє особливу роль: знаючи його, можна знайти всі інші корені рівняння tg х = b. Корінь а має спеціальну назву — арктангенс.
Означення. Арктангенсом числа b називають таке число а з проміжку
тангенс якого дорівнює b.
Для арктангенса числа b використовують позначення arctg b. Наприклад,
![]()

Узагалі, arctg b = а, якщо ![]()
Зазначимо, що, наприклад, 
Проте
оскільки ![]()
Тепер формулу коренів рівняння tg х = b можна записати так:
х = arctg b +
n, n ∈ ℤ
Оскільки областю значень функції у = ctg х є множина ℝ, то рівняння ctg x = b має розв’язки при будь-якому значенні b.
На рисунку 29.2 зображено графіки функцій у = ctg х і у = b.

Рис. 29.2
Розглянемо функцію у = ctg х на проміжку (0; я), тобто на проміжку, довжина якого дорівнює періоду даної функції (червона крива на рисунку 29.2). На цьому проміжку рівняння ctg х = b при будь-якому b має єдиний корінь а.
Оскільки функція у = ctg х є періодичною з періодом
, то кожен з інших коренів рівняння ctg х = b відрізняється від знайденого кореня на число виду
n, n ∈ ℤ.
Тоді множину коренів рівняння ctg х = b можна задати формулою
х = а +
n, n ∈ ℤ.
Корінь а має спеціальну назву — арккотангенс.
Означення. Арккотангенсом числа b називають таке число а з проміжку (0;
), котангенс якого дорівнює Ь.
Для арккотангенса числа b використовують позначення arcctg b. Наприклад,

Узагалі, arcctg b = а, якщо а є (0;
) і ctg а = b.
Зазначимо, що, наприклад, ![]()
Проте arcctg (-1) ≠
, оскільки ![]()
Тепер формулу коренів рівняння ctg х = b можна записати так:
х = arcctg b +
n, n ∈ ℤ
ПРИКЛАД 1 Розв’яжіть рівняння:
![]()
Розв’язання. 1) Маємо:
![]()
![]()
Відповідь: ![]()
2) Маємо:

Відповідь: ![]()
ПРИКЛАД 2 Визначте, при яких значеннях параметра b рівняння (х - b) tg х = 0 на проміжку
має єдиний корінь.
Розв’язання. Множина коренів рівняння tg х = 0 визначається формулою х =
n, n ∈ ℤ. Розглядуваному проміжку
на лежить лише один корінь х = 0.
Рівняння х - b = 0 має єдиний корінь х = b.
Якщо b = 0, то початкове рівняння має єдиний корінь х = 0.
Якщо
то початкове рівняння на заданому проміжку має два корені: х = 0 і х = b.
Зрозуміло, що коли
то початкове рівняння має тільки один корінь.
Відповідь: ![]()
?
1. При яких значеннях b має корені рівняння tg х = b? ctg х = b?
2. Скільки коренів має рівняння tg х = b? ctg х = b?
3. Що називають арктангенсом числа b? арккотангенсом числа b?
4. Запишіть формулу коренів рівняння tg х = b; ctg х = b.
ВПРАВИ
29.1. Розв’яжіть рівняння:

29.2. Розв’яжіть рівняння:

29.3. Розв’яжіть рівняння:
![]()
29.4. Розв’яжіть рівняння:
![]()
29.5. Розв’яжіть рівняння:

29.6. Розв’яжіть рівняння:
![]()
29.7. Розв’яжіть рівняння:
![]()
29.8. Розв’яжіть рівняння:
![]()
29.9. При яких значеннях параметра а має розв’язки рівняння:
![]()
29.10. При яких значеннях параметра а має розв’язки рівняння:
![]()
29.11. При яких значеннях параметра а рівняння
на проміжку
має єдиний корінь?
29.12. При яких значеннях параметра а рівняння (х - a)(tg х + 1) = 0 на проміжку
має єдиний корінь?
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
29.13. Графіки яких із даних функцій симетричні відносно осі ординат:

29.14. Знайдіть функцію, обернену до даної:

Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.