Українська мова 5 клас (з навчанням російською мовою)

СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ

§ 20.  Діалог

210.1.       Прочитайте текст. Скажіть, хто бере участь у розмові. Визначте тему та основну думку тексту.

ЖЕНЧИК

Ще й сонце тільки-тільки підвело свій вінець, ще сизо й синьо туманились роси, коли мене розбудив тато:

—           Вмивайся, Михайлику, та й поїдемо жати.

—           Я зараз. А де ж дід Корній?

—           Він уже, мабуть, перший сніп зв’язав.

—           Чого ж ви мене раніше не збудили?

Тато сумно всміхнувся:

—      Жалів, дитино, бо хто тебе потім, як одкотишся од нас, пожаліє у світі?

    —       Ой, таточку…

—      Біжи, біжи, вмивайся. Мама вже, дивись, шляхом на поле йде.

—      Гарних женчиків собі маю, — зустріла нас мама біля жита. — Поглянь, Михайлику, на схід сонця і починай на щастя жати (За М. Стельмахом).

II.     Як записано пряму мову в тексті?

Розмова двох осіб називається діалогом. Діалог складається з реплік. Кожна репліка пишеться з нового рядка, без лапок, перед нею ставиться тире.

Пунктограма тире при діалозі

Якщо після репліки в діалозі є слова автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові.

211.  Прочитайте вірш Миколи Романченка. Визначте репліки в діалозі. Спишіть, ставлячи тире перед кожною реплікою.

ЩО ТАКЕ АКРОСТИХ?

Ти, Максимку, щось притих.

Я читаю акростих!

Що ж воно таке за штука? —

запитав дідусь онука.

Перші літери рядків

зверху вниз я разом звів.

Ось і вийшло слово з них,

це, дідусю, — акростих.

М. Романченко

212.  Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою Запишіть ставлячи потрібні розділові знаки.

На уроке природоведения учительница сказала Дети сегодня мы снова пойдем садить деревья. И мне хотелось бы узнать, как растут ваши деревья, которые мы посадили весной. Расскажи нам Вася о своем дереве.

Растет! Я его дважды поливал.

Когда?

Утром и вечером каждый день ответил Вася.

Учительница похвалила его и спросила Петю

А как твоє деревцо?

Засохло ответил мальчик.

Ты не поливал его?

Поливал.

Сколько?

Тоже дважды… Один раз в апреле, а другой раз на летних каникулах (О. Буцень).

природоведение — природознавство дважды — двічі

213. Запишіть подані речення у формі діалогу.

Михайлик запитав у Олега, чи розв’язав він задачу. Олег відповів, що вже розв’язав. Тоді Михайлик попросив, щоб друг пояснив йому, як цю задачу розв’язувати. Олег сказав, що допише вправу з української мови, а потім обов’язково допоможе товаришеві.

214.1.       Прочитайте текст і дайте йому заголовок. Розгляньте малюнок. Скільки осіб бере участь у розмові? Перекажіть текст (усно).

Діти граються в бузька. Раптом Євгенко зупиняється, здивовано задерши голову. На шляху стоїть якась дівчинка, що з’явилася тут несподівано.

У незнайомки смагляве обличчя, рівний ніс, чорні брови. Сливові очі дивляться насторожено, хоч і без страху. Дівчинка зодягнена в яскраве смугасте плаття, з-під якого виглядають червоні шаровари.

—      Ти хто? — цікаво запитує хлопець.

Усі діти, забувши про гру, збираються довкола незнайомої дівчинки.

—      Саййора, — помовчавши, відказує вона.

—      Хто? — дивується Євгенко.

— Мене звуть Саййора, — так само поважно відказує дівчинка. І вмить її смагляве обличчя проймається усмішкою.

—      Хочеш із нами грати в бузька і жаб? — питає Шило.

—      Я не вмію.

—      Швидко навчимо, — говорить Євгенко.

—      Мене вдома чекають, — заперечує дівчинка.

— Ти хоч подивись, як ми граємося, — озивається Катря, а потім запитує: — А звідки ти?

—      Ми вчора приїхали з Узбекистану.

— Ага, з Узбекистану, — каже Шило так, наче стверджує почуте.

—      А з ким ти приїхала? — допитується Катря.

—      З батьком і матір’ю. А прізвище моє Кравченко.

—      Саййора Кравченко? — недовірливо запитує Євгенко.

—      А приїхали ми в гості до баби Степаниди. Я тепер на канікулах… То я пішла, бо мене вже чекають…

І Саййора почала повільно віддалятися. Усі дивилися їй услід, забувши про гру. Її несподівана поява, її ім’я, її темні очі — усе було загадкою і таємницею (За Є. Гуцалом).

II.     Що ви знаєте про українців, які мешкають у країнах близького зарубіжжя? Продовжіть розповідь про дівчинку Саййору.

І Розмова, в якій бере участь кілька осіб, називається полілогом.

215. Складіть і запишіть полілог, уявивши таку ситуацію: ви знайомите двох своїх товаришів, які не знають один одного.

Зв’язне мовлення

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

216.1.       Прочитайте діалог. Дайте відповіді на подані запитання.

—      Алло! Сашка можна?

—      Його зараз немає.

—      А де він?

—      Зателефонуй, будь ласка, пізніше.

—      Угу.

1. Чи дотримано в розмові правил етикету?

2. Які правила ведення телефонних розмов вам відомі?

3. Які слова ввічливості слід ужити в поданому діалозі?

II.     Запишіть поданий діалог, змінивши його з урахуванням правил етикету.

217. Складіть і запишіть діалоги, відтворивши телефонні розмови в таких ситуаціях: а) ви телефонуєте до однокласника (однокласниці), щоб дізнатися домашнє завдання; б) ви телефонуєте мамі на роботу, щоб попередити, що після школи зайдете до друга (подруги).

218.1.       Прочитайте. Доберіть до тексту заголовок. Усно перекажіть.

У Києві завжди багато туристів з усього світу. У деяких країнах світу, зокрема у Франції, Чехії, Словаччині, Польщі, Румунії, студенти вищих навчальних закладів вивчають українську мову. Тому часом до нас прибувають туристи, які вчаться говорити по-українському.

—      Скажіть, будь ласка, де тут поблизу поштова шухляда? — звертається до молодої киянки білявий бородань, який тримає в руках листа.

—      Не шухляда, а ящик. Поштовий ящик, — поправляє його супутник в окулярах.

—       Поштова скринька на розі, — відповідає дівчина. Вона здогадалася, що це іноземці, які вивчали українську мову самотужки.

—       Якщо я не так сказав, пробачте, будь ласка, і поясніть, як правильно, — попросив бородань.

—       Із задоволенням, — привітно усміхається дівчина. — Ящик — це предмет для зберігання або перевезення чогось. Скринька — це ящик зі щілиною, в яку ви вкинете свого листа.

—       Дякуємо за пояснення, ви дуже люб’язні, — сказали іноземці (За А. Коваль).

II.       Розгляньте малюнок на с. 90. Про що ще, на вашу думку, іноземці могли б запитати молоду киянку? Продовжіть їхній діалог.

III.      Уявіть, що україномовні туристи-іноземці прибули до вашого міста (селища, села). Вони попросили пояснити, як дістатися до відомої в цій місцевості пам’ятки архітектури. Складіть і запишіть діалог, що відбувся між вами.

219.1. Прочитайте за особами. Де відбувається діалог? Поясніть вивчені пунктограми.

—       Доброго дня!

—       Доброго дня. Чим можу допомогти?

—       Я хотів би прочитати книжку про пригоди двох хлопців — Яви і Павлуші. Здається, ця книжка називається «Теодори з Василівки». А хто її автор, я, на жаль, не запам’ятав.

—       Цю книжку написав Всеволод Нестайко. Називається вона «Тореадори з Васюківки». Та, здається, цієї книжки зараз немає. Можу запропонувати інші твори Всеволода Нестайка. Вони стоять на другій полиці цього стелажа. Можете вибрати.

—       Так, дякую. Я візьму «Чудеса в Гарбузянах».

II.       Складіть і запишіть діалог, який би міг відбутись: а) у книгарні; б) у шкільній їдальні.

Контрольні запитання і завдання

1.       Що таке словосполучення?

2.       Виконайте синтаксичний розбір словосполучень щира розмова, посадити дерево, впевнено відповісти.

3.       Які види речень за метою висловлювання вам відомі? Наведіть приклади.

4. Які речення називаються окличними?

5. Поясніть, які розділові знаки ставляться в кінці речення.

6. Що таке граматична основа речення?

7. Розкажіть про головні члени речення. Наведіть приклади.

8. Які другорядні члени речення вам відомі? На які питання вони відповідають?

9. Які члени речення називаються однорідними? Що таке узагальнювальні слова?

10.        Які розділові знаки ставляться в реченнях з однорідними членами? Складіть два речення з узагальнювальними словами при однорідних членах речення.

11.        Що таке звертання? Розкажіть про вживання розділових знаків при звертанні. Наведіть приклади речень.

12.        На що можуть вказувати вставні слова? Наведіть приклади речень із вставними словами.

13.        Яке речення називається складним? Чим воно відрізняється від простого? Наведіть приклади.

14.        Якими сполучниками з’єднуються прості речення в складному? Які розділові знаки ставляться?

15.        Що таке пряма мова?

16.        Що таке слова автора?

17.        Розкажіть про розділові знаки при прямій мові. Наведіть приклади речень з прямою мовою.

18.        Що таке діалог? Що таке репліка?

19.        Розкажіть про розділові знаки при діалозі й полілозі. Наведіть приклади.

20.        Спишіть речення, ставлячи потрібні розділові знаки. Поясніть вивчені пунктограми.

1. Донецьк моє рідне місто. 2. На грядці розцвітали різні квіти тюльпани нарциси лілії. 3. Земле рідна ти наша годувальниця говорив Остап. 4. Здається завтра буде дощ.

5. На заході ще жевріло небо а в степу вже заходила ніч.

21.        Виконайте синтаксичний розбір речень. Поясніть вивчені пунктограми.

1. Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав (Леся Українка). 2. Зеленаві хвилі бились об берег (Ю. Збанацький). 3. Хлібороб робив у полі, пас пастух корів, овець (Олександр Олесь).

22.     Відгадайте загадки Дмитра Білоуса.

1. Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба, й людини мову зупиню.

2. Злита з хвостиком ця крапка, невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як же вона зветься?

3. Що за знак — стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонукає він до поклику, хто ж бо він?

4. Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст — мовчок.

Що це таке?

Відгадки. Знак оклику. Знак питання. Крапка. Кома.

Зв’язне мовлення

ТВІР-ОПИС ПРЕДМЕТА ЗА КАРТИНОЮ

220.1.       Прочитайте текст.

ЯК ХЛІБ ДО НАС ПРИЙШОВ

Береш у руки хліб — він м’який, теплий, духмяний. Ріжеш скибку і думаєш: скільки праці, щирої і наполегливої, вкладено у цей невеличкий буханець. З давніх-давен хліборобську працю вважали за священнодійство. Не кожна господиня вміла спекти гарний і смачний хліб. Недарма кажуть: нема хліба — нема обіду. А як же хліб до нас прийшов?

У зораний ґрунт посіяли маленькі зернятка, пестили, доглядали, щоб зійшов хліб, заколосилася нива. Наливалися й достигали жито і пшениця. Щоб нічого не втратити, вчасно зібрати врожай, комбайнери працювали і вдень, і вночі. Відвезли обмолочене збіжжя на елеватор, а звідти — до млина. Уже готове борошно потрапляє на хлібокомбінати, де пекарі творять дива — замішують тісто, пильнують його, формують майбутні хлібини, булки, бублики, рогалики, калачі. Аж ось показуються з печі готові буханці. їх відвозять до крамниць, а звідти вони потрапляють до нашого столу.

На допомогу людям прийшли машини, а колись ниву жали серпами, снопи молотили ціпами. Ніколи хліборобська праця не була легкою.

Зневага до хліба — це нехтування роботою людей, які допомогли йому прийти до нас (3 журналу).

II.     До якого типу мовлення належить текст? Свою думку обґрунтуйте. III Які прислів’я і приказки про хліб ви знаєте?

221. Розгляньте малюнок. Напишіть за ним твір-опис «Хліборобський обід», використовуючи подані словосполучення.

Соковита трава, буяння квітів, вишита серветка, полив’яний глечик, тепле молоко, рум’яні яблука, духмяний буханець, пахощі хліба, хрустка скоринка, відрізаний окраєць, невтомні трударі.

НЕСТОР ЛІТОПИСЕЦЬ

Загадково тьмяніє лампада, тихо потріскують свічі. Над пергаментом схилився сивобородий чоловік.

У мерехтливому світлі спалахують усе нові й нові слова. Таємниче, схоже на чаклунство дійство полонить ченця, уява переносить його в сиву минувшину…

Близько 1113 року в Печерському монастирі в Києві написано літописний твір, названий за його першими словами «Повість минулих літ». Автором цього твору був чернець Нестор. Майже все життя він провів за мурами монастиря. Сімнадцятирічним юнаком Нестор був пострижений у ченці, а згодом висвячений у диякони, в сані якого пробув майже сорок років, до самої смерті.

Нестор відомий не тільки як талановитий письменник, а й як справжній історик. Створенню «Повісті минулих літ» передувало написання ним ряду розповідей про життя святих (З журналу).

1. Чому День української писемності та мови пов’язують з ім’ям Нестора Літописця?

2. Що вам відомо про літописи з уроків історії?

3. Розкажіть про життя і діяльність Нестора Літописця.

4. Виконайте синтаксичний розбір першого і другого речень.