Підручник з Права 10 клас

Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН

§ § 9-10. Правопорядок і правопорушення

4.Правопорушення.

З курсу правознавства 9 класу пригадайте, що таке правопорушення.

Більшість людей у суспільстві діє відповідно до норм закону. Проте, на жаль, є й інші випадки. Водій перевищує швидкість руху, установлену на вулицях міста. Робітник виносить із підприємства деталь автомобіля, яку виготовляє цех. Граючи у дворі у футбол, хлопець розбив шибку. Учень запізнився на урок. Що спільного в цих ситуаціях? Головне в тому, що всі ці громадяни порушили певні правові норми.

Будь-яке протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що завдає шкоди людям, суспільству, державі й спричиняє юридичну відповідальність, називають правопорушенням.

Щоб з’ясувати, чи є та або інша дія правопорушенням, потрібно встановити, чи має вона ознаки правопорушення. По-перше, правопорушення обов’язково завдає певної шкоди — моральної (образа, нервове напруження тощо), матеріальної (прямі збитки, втрата майна або коштів, втрата можливого прибутку), фізичної (смерть, шкода здоров’ю).

По-друге, правопорушення виникає лише тоді, коли дія безпосередньо порушує ту чи іншу норму права. Якщо дії людини не регулюються нормами права, не заборонені, не може бути й мови про правопорушення.

Обов’язковою ознакою правопорушення є наявність вини правопорушника. Вина може бути умисною (правопорушник свідомо хоче настання шкідливих наслідків чи припускає їх настання) або необережною (правопорушник не бажав настання шкідливих наслідків, але мав змогу й повинен був їх передбачити). Коли людина краде товари в магазині, вона свідомо йде на порушення закону, розуміючи, що це заборонено нормою права. Отже, маємо умисне правопорушення. Коли водій, порушуючи Правила дорожнього руху, перевищує швидкість і втрачає контроль над управлінням автомобілем, унаслідок чого гине пасажир, він не бажає цих наслідків, але повинен був їх передбачати. Його вина є необережною.

За правопорушення винний може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої законом.

Правопорушення можна кваліфікувати за ступенем їх соціальної небезпеки, а також відповідно до того, норми якої галузі права вони порушують. Найнебезпечнішим правопорушенням є злочин — порушення в кримінальній сфері, покарання за яке передбачено Кримінальним кодексом України. Це вбивство, завдання тілесних ушкоджень, крадіжка, пограбування, хуліганство тощо. Правопорушення в інших галузях називають проступком. Відповідно до галузей права проступки можуть бути, наприклад, дисциплінарними (порушення, пов’язані з трудовою діяльністю людей, порушення трудової дисципліни), адміністративними (наприклад, перехід вулиці в невстановленому місці, безквитковий проїзд у транспорті, несвоєчасне отримання паспорта тощо).

Це цікаво

Наведіть приклади правопорушень, відомі вам із життєвого досвіду, книжок і кінофільмів.

У 2001 р. громадянка України була засуджена до смертної кари в Таїланді за поширення наркотиків.

У 2002 р. британський підданий Гаррі Діксон був засуджений у Саудівській Аравії до 8 років позбавлення волі та до 800 ударів різками за виробництво й продаж алкоголю. У цій країні за законами ісламу заборонено не лише вживати чи виготовляти алкогольні напої, а й навіть сидіти поруч із тим, хто їх вживає.

Отже, у деяких країнах зловживання алкоголем чи наркотиками є тяжким злочином.

Правопорушення має чотири складових частини.

Перша складова частина — це суб’єкт правопорушення, тобто той, хто його вчинив, — правопорушник. Друга — об’єкт правопорушення, тобто те, проти чого спрямовано незаконну дію правопорушника.

Для будь-якого правопорушення об’єктом є правопорядок, суспільні відносини, права, що охороняються законом. Для кожного правопорушення можна й потрібно також визначити конкретний об’єкт правопорушення. Коли скоєно пограбування, об’єктом є власність (право власності), убивство — життя людини (право людини на життя) тощо. Третя складова — суб’єктивна сторона — ставлення правопорушника до скоєного (навмисно чи через необережність він порушив закон, які мотиви ним керували). Остання складова — об’єктивна сторона, ті дії або бездіяльність, що безпосередньо становили правопорушення, завдана ними шкода, а також час і місце скоєння правопорушення, обставини, за яких воно сталося. Під час розслідування будь-якого правопорушення обов’язково визначають наявність складу правопорушення. За відсутності будь-якого елемента складу правопорушення відповідальність за нього неможлива.

У людському суспільстві існують громадський порядок і правопорядок, який є його складовою. Держава забезпечує дотримання законності, установлює певні гарантії. Ставлення людей до подій у суспільстві з точки зору права, оцінки ними правових норм і правовідносин є елементами правосвідомості.

Існують випадки, коди люди порушують норми права. Таку неправомірну поведінку називають правопорушенням. Залежно від того, які норми права порушені, розрізняють види правопорушень. Найнебезпечніші з них є кримінальні, їх називають злочинами. Особа, яка вчинила правопорушення, є правопорушником.

До складу правопорушення належать: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона правопорушення.