Підручник з Права 10 клас

Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§ 25. Сімейне право. Житлове право

Основи сімейного права. Порядок укладання шлюбу .

Однією з найважливіших сфер існування людини є сімейне життя. Частина сімейних відносин регулюється нормами моралі. Деякі з них є досить важливими для суспільства, тому регулюються нормами права. Галузь права, норми якої регулюють сімейні особисті немайнові й майнові відносини, що випливають із шлюбу, належність їх до сім'ї, спорідненість, називають сімейним правом. Основним нормативним актом України в галузі шлюбно- сімейних відносин є Сімейний кодекс України, який набув чинності 1 січня 2003 р. Норми цього Кодексу регулюють порядок укладання й припинення шлюбу, взаємні права подружжя, батьків і дітей тощо. У цій сфері діють також Закони України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді», що надають додаткові гарантії дітям, молоді, сім’ям.

Конституція України й Сімейний кодекс закріплюють принцип рівності жінки й чоловіка в сімейних відносинах — вони мають рівні права на майно, виховання дітей тощо.

Життя кожної людини розпочинається в сім”ї. Саме в сім’ї більшість із нас продовжить свій рід. Законодавство регулює порядок створення сім’ї, укладання шлюбу. Умовами укладання шлюбу є взаємна згода осіб, які одружуються, а також досягнення ними на день реєстрації шлюбного віку. Шлюбний вік установлено для чоловіків 18 років, для жінок — 17 років.

В окремих випадках за заявою особи, яка досягла 14 років, суд може надати право на шлюб, якщо визнає, що це відповідає інтересам неповнолітнього.

Шлюб має бути зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Реєстрація забезпечує захист майнових прав подружжя (зокрема, у разі припинення шлюбу) та інших прав подружжя. Лише шлюб, зареєстрований у державному органі РАЦС, породжує юридичні наслідки, надає подружжю передбачені законом права й обов’язки. Заява про реєстрацію шлюбу може бути подана молодими до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім власним вибором, не обов'язково за місцем їхнього проживання.

Ознайомтеся з витягом із Сімейного кодексу України й визначте права й обов’язки подружжя.

Із Сімейного кодексу України

Стаття 51. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Стаття 52. Дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Стаття 54. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї. Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім’ї.

Усі найважливіші питання життя сім"ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім’ї.

Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім"ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Стаття 55. Дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Чоловік зобов’язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері. Дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу до батька.

Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній.

Дружина та чоловік зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім"ї.

Стаття 56. Дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.

Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Стаття 75

1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I , II чи III групи.

4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

5. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із скоєнням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Більшість Із зазначених прав є немайновими, але, перебуваючи в шлюбі, подружжя веде спільне господарство, має певне майно. Закон визначає правовий режим майна подружжя.