Підручник з Права 10 клас

Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§ 25. Сімейне право. Житлове право

3. Права й обов’язки батьків і дітей.

З моменту народження виникають певні правові відносини між батьками і дітьми. Конституція України визначила, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їхнього повноліття. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я, розвиток і виховання своїх дітей, захищати їхні права й інтереси. Саме батьки визначають ім’я дитини, вирішують, у якому навчальному закладі дитина здобуватиме освіту.

Іноді вважають, що головна роль у вихованні належить матері дитини, що в разі розлучення дитина обов’язково залишається саме з матір’ю. Однак це не зовсім так. Батьки мають рівні права й обов’язки щодо своїх дітей, їхнього виховання. Навіть якщо шлюб між ними розірвано й вони живуть окремо, обов'язок брати участь у вихованні, утриманні дітей, а також право спілкуватися з дітьми мають і батько, і матір.

Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї й родини, свого народу, своєї батьківщини, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Важливим є обов’язок батьків забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому батьки зобов’язані поважати дитину, забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини і фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Сімейний кодекс України не лише визначає права батьків, а й надає право дитині противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї, звертатися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки й піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування й громадських організацій. У разі необхідності дитина, якій уже виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду.

Обов’язок піклуватися про своїх неповнолітніх дітей, надавати їм матеріальну допомогу не знімається з батьків у разі розлучення. В цьому випадку той із батьків, хто живе окремо від дітей, зобов’язаний сплачувати аліменти - кошти на утримання дітей. Розмір аліментів установлюється судом із врахуванням стану здоров’я й матеріального становища дитини й платника аліментів, наявності в платника аліментів на інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. Проте Сімейний кодекс установив, що в жодному разі розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Якщо батьки не виконують своїх обов’язків, їх за рішенням суду може бути позбавлено батьківських прав.

Обов’язки батьків і дітей недарма називають взаємними — адже і діти, коли вони стануть дорослими, зобов’язані надавати допомогу своїм батькам, піклуватися про них у разі непрацездатності.