Трудове навчання 6 клас (для дівчат) - В.К. Сидоренко

РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА


§ 1. ТЕКСТИЛЬНІ ВОЛОКНА РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ


Опорні поняття: текстильні волокна рослинного походження, бавовник, льон, бавовна, льоноволокно.

У 6 класі на уроках трудового навчання ти навчишся створювати виріб з вишивкою. Щоб вдало втілювати свої задуми щодо створення якісних виробів з текстильних матеріалів, необхідно знати їх волокнистий склад.

Волокнистий склад тканих і нетканих текстильних матеріалів ураховують під час моделювання, конструювання, крою, пошиття та оздоблення швейних виробів.

Ти вже знаєш, що всі текстильні волокна поділяють на волокна натурального і хімічного походження. Сировиною для натуральних волокон рослинного походження є бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф та інші рослини. Для виготовлення волокон використовують насіння, плоди, стебла або листя тих чи інших рослин.

Основною сировиною за обсягом використання в текстильній промисловості України є бавовна.

Бавовна — це тоненькі, пухнасті, м’які волокна, які покривають насіння бавовника — кущоподібної рослини (мал. 1). Бавовник масово вирощують у теплій і вологій місцевості з великою кількістю сонячних днів у році (країни Середньої Азії, Америки, Африки та ін.). Саме тому його називають «дитиною сонця».

Бавовник буйно розростається, залежно від сорту досягає різної висоти, в середньому 1 м (мал. 1, а). Квітка бавовника цвіте лише один день і залишає плід, схожий на зелену коробочку (мал. 1,6). У плоді розвиваються насінини, укриті білими волокнами, які й називають бавовною. Коли плід бавовника дозріває, коробочки розкриваються, бавовна опиняється назовні (мал. 1, в).

Мал. 1. Бавовник: а — кущ бавовника; 6 — коробочка бавовника; в — розкрита коробочка з бавовною

Урожай збирають вручну або бавовнозбиральними комбайнами (мал. 2). З мінімальними затратами збирають урожай вручну — в міру розкриття коробочок і дозрівання бавовни. Адже незрілі волокна дуже тоненькі й неміцні, а перезрілі — грубі й жорсткі.

Мал. 2. Збирання бавовни: а — вручну; б — бавовнозбиральними комбайнами

✵ Для чого треба знати волокнистий склад текстильних матеріалів?

✵ Які рослини та їх частини використовують для виготовлення текстильних волокон?

✵ Що таке бавовник?

Де його вирощують, як переробляють і використовують?

У наш час урожай бавовни переважно збирають бавовнозбиральними комбайнами. Зібране волокно відправляють на бавовноочисні заводи, де відділяють волокна від насіння та різних домішок. Потім розділяють і сортують волокна за довжиною. Бавовну пресують у тюки і відправляють на прядильні підприємства. Із волокон бавовни виготовляють різні текстильні матеріали та вироби.

Волокна бавовни залежно від сорту мають різну довжину — від 6 до 50 мм. На дотик волокна м’які, теплі.

З бавовни виготовляють найрізноманітніші вироби (додаток 1). Чим довше і тонше волокно бавовни, тим воно цінніше для виготовлення широкого асортименту тканин (додаток 3). З коротших волокон виготовляють вату, марлю, предмети жіночої, медичної гігієни тощо.

Віднедавна бавовник вирощують у південних регіонах України — в Криму, Херсонській та Одеській областях.

Чи знаєш ти

Уявлення деяких народів про бавовну

З давніх часів, понад 5 тисячоліть до нашої ери, бавовну вирощували на землях Індії. Індійська легенда розповідає про те, що з бавовни зіткані постелі для богів. Саме боги подарували індійцям безцінні знання про вирощування й використання бавовни.

Процес вирощування бавовни, а також виготовлення бавовняних тканин індійці тримали в таємниці аж до XVI століття, хоча імпортували їх уже тривалий час в інші країни. Європейці могли тільки здогадуватися, звідки береться бавовна. Вони думали, що на великих рослинах ростуть не плоди, а ягнята з кращою і якіснішою вовною, ніж та, яку вони отримували з овець. Гілочки цих рослин настільки гнучкі, що, схиляючись до землі, дають змогу ягнятам пастися. Саме тому ці волокна мають назву «бавовна», від німецького «baumwolle», що в перекладі означає «вовна, яка росте на дереві» (baum — дерево, wolle — вовна).

Друге місце після бавовни в сучасній текстильній промисловості України посідають волокна льону.

Льон — це однолітня трав’яниста рослина, зі стебел якої одержують цінне льоноволокно (мал. 3). Природний колір волокон льону залежить від сорту: бурий, світло-жовтий, світло-зелений, сірий. Поверхня волокон гладенька, з характерним блиском.

Мал. З. Льон: а — рослина льону; б — лляне волокно

Довжина лляного волокна залежить від довжини стебла рослини. Найдовші й найякісніші волокна отримують із льону-довгунця, довжина стебла якого сягає 80 — 100 см, поперечний розріз — 0,8—1,4 мм.

Протягом століть послідовність виготовлення льоноволокна і лляної тканини залишається незмінною (мал. 4).

Мал. 4. Традиції виготовлення льоноволокна і лляної тканини

З льоноволокна виготовляють різноманітні вироби (додаток 2): ткані й неткані матеріали, нитки, гігроскопічну вату, медичні серветки, пов’язки, халати, бахіли, еластичні бинти, предмети жіночої гігієни тощо. Виробляють кручені вироби — канати, шпагати, мотузки, а також покрівельні, прокладні, тепло- та звукоізоляційні матеріали, пожежні рукави тощо.

У наш час процес вирощування, збирання й обробки льону значно полегшився за рахунок використання комплексу сучасної високотехнологічної льонотехніки: льонокомбайнів, льонотеребілок, підбирачів-обертачів, прес-підбирачів, м'яльно-тіпальної техніки тощо (мал.5) 

Мал. 5. Сучасні технології отримання льоноволокна: а — льонотеребілка; б — льонообертач; в — прес-підбирач

Льоноволокно використовують для виготовлення тканин різного призначення — від витонченого батисту до грубого брезенту, парусини.

Чи знаєш ти

Льон відомий від найдавніших часів. Лляну тканину виготовляли давні індійці ще 9000 років тому. Пізніше льон стали вирощувати в Ассирії, Вавилоні та Єгипті. Єгипетські мумії, яким уже 5000 років, загорнуті саме в лляну тканину. Завдяки унікальним властивостям льону вона вціліла до наших днів. У гробницях фараонів зображено процеси збирання, вимочування, тріпання льону. За давніх часів лляні вироби цінувалися вище за золото.

Льон в Україні — традиційна прядильна культура. За козацько-гетьманівських часів льон вирощували для домашнього вжитку. Ткацтвом займалися практично в кожній оселі — пряли прядиво, ткали тканину та білили полотна.

До льону завжди ставилися з винятковою шаною. Він символізує дівочу красу, увінчану довгою косою. Народ влучно порівнює: коси, як льон. У весільних ритуалах льон символізував єднання молодих на основі краси, молодості й кохання, чистоти й вірності.

Картини Марії Примаченко «Льон цвіте, а дівчина заміж іде», «Льон цвіте, козак до дівчини йде»

1. Від чого залежить якість волокон рослинного походження?

2. Як використовують бавовну і льоноволокно?

3. Назви етапи виготовлення льоноволокна і лляної тканини.

4. Які етапи послідовності виготовлення льоноволокна відсутні? Виривання льону з коренем (тереблення), вимочування стебел

льону,___________    , зминання (м’яття) стебел,_____________________, вичісування.

5. На які види поділяють лляні тканини за призначенням?

6. Досліди народну творчість про льон і традиції його вирощування. Обговори свої знахідки з однокласниками.

7. Які етапи виготовлення тканини зображено на картинах В. Тропініна і М. Попова?

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Розпізнавання волокон бавовни і льону

Інструменти та матеріали: зразки волокон (бавовни й льону), лупа, підручник, робочий зошит.

Послідовність виконання роботи

1. Розглянь волокна бавовни й льону через лупу.

2. Порівняй їх за зовнішнім виглядом і на дотик.

3. Заповни таблицю в робочому зошиті.

Вид волокна

Ознаки волокон

За зовнішнім виглядом (колір, блиск, гладкість, довжина, товщина, міцність та ін.)

На дотик (м'якість, відчуття тепла чи прохолоди та ін.)

Бавовна



Льон



Скарбничка мудрості

«Хто посіє льон, пожне золото».





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.