Ділова українська мова - І.М. Плотницька 2008

Розділ 7. Писемне ділове мовлення

7.2. Розпорядчі документи

Наказ


Наказ - розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції.

Наказ видають на основі та для виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів і директивних вказівок вищих органів.

Текст наказу складається з таких частин:


констатаційна

розпорядча

Констатаційна частина містить такі елементи:

* вступ (причина видання наказу);

* доказ (основні факти);

* висновок (мета видання наказу).

Констатаційної частини може не бути, якщо дії, запропоновані до виконання, не потребують ніяких роз’яснень. У наказах із різнопланових питань констатаційної частини теж може не бути, тоді текст складається з параграфів.

Розпорядча частина

позначається словом “Наказую” і складається з пунктів, що поділяються на частини:

* дія;

* термін виконання;

* відповідальність за виконання.

В останньому пункті зазначають осіб, яким доручено контроль за виконанням наказу.

Текст повинен мати наказову форму викладу розпорядчої частини (використовується неозначена форма дієслова - інфінітив). Активна форма вживається для вказівки на ініціатора певної дії, події. Якщо більше значення надається факту, то вживається пасивна форма, зокрема безособові дієслівні форми на - но, -то.

Наказ підписує лише перший керівник установи.

Візи на наказі треба розташовувати нижче від підпису керівника.

У кінці кожного пункту зазначається підстава для його складання (доповідна записка, заява тощо).

Список кількох осіб складається в алфавітному порядку.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.