Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Додаток

Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків.

Додатки виражаються:

а) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками. Мудрість і досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (М. Шумило). Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Б. Грінченко). Пані докторова заводитиме стосунки тільки з вищими і нижчими від себе (І. Вільде). Дід вів на поводі свого вороного. За якусь хвилину ми перенесли пораненого в ліс (із тв. Ю.Збанацького);

б) числівниками (часто в сполученні з іменниками). Помнож десять на п’ять (В. Винниченко). Посадила стара мати три ясени в полі (Т. Шевченко);

в) неозначеною формою дієслова. Учитель дозволив позбирати якусь годину гриби, а вже потім вертатись до школи (М. Чабанівський);

г) вигуками та службовими словами. Прокинулася від його гучного « Ха-ха-ха». Ніяк не розібратися в тих « ні» та « не ;

ґ) сполученнями слів або реченнями. «Забули назвати « Садок вишневий коло хати»— подумав хлопець» (М. Чабанівський).

Додатки бувають прямі й непрямі.

Прямим називається додаток, який залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку без прийменника або в родовому відмінку без прийменника (коли при перехідному дієслові є частка не або виражена ним дія переходить на частину предмета).

До дна допито радощі і горе. Життя красу явило знов очам (Ю. Клен). На лимані не солили риби в бочках (І. Нечуй-Левицький). Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки й розпалив багаття (І. Нечуй-Левицький).

Непрямим називається додаток, виражений іншими формами непрямих відмінків (крім знахідного без прийменника та зазначених вище форм родового).

Грає сонце в горщиках... (М. Хвильовий). Шість чоловік стояли під лісом, поглядали на пожежу... (І. Нечуй-Левицький).