Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

До складу простих речень, крім головних і другорядних членів, можуть входити слова, які не відповідають ні на які питання, не є членами речення й не пов’язані з членами речення ніяким зв’язком. Це звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю! Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору (Т. Шевченко). Справді , по полю мчались козаки (П. Куліш). Батько, звісна річ, відвідав приятеля в лікарні... (В. Шевчук). Свист із неймовірною швидкістю наближався, летів, як здавалося Чернишеві, прямо на нього (О. Гончар).

Звертання непоширені й поширені

Звертання — це слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.

Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.

Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).

Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.

Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з’єднала (Леся Українка).

Зверніть увагу!

Не слід плутати зі звертанням займенники ти і ви, які є підметами або додатками (останні можуть уживатися в будь-якому відмінку). Ти , безталанная, чого і ждеш, і ждатимеш од Бога і од людей його? (Т. Шевченко). Ой очі, очі, очі дівочі, де ж ви навчились зводить людей? (Народна творчість). Вам, сіячі, плугатарі, спасибі! (М. Рильський).

Звертаннями займенники ти і ви бувають дуже рідко. Слухай, ти! (Панас Мирний). Чого ж ви чванитеся, ви! (Т. Шевченко).