Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

ЛЕКСИКА

Застарілі слова. Неологізми

Словниковий склад української мови постійно змінюється, оскільки змінюються окремі предмети і явища, що оточують людину. У мові відбуваються два протилежні процеси: одні слова виходять із повсякденного вжитку, а інші з’являються.

Слова, що вийшли з активного, повсякденного вжитку, називаються застарілими.

Із плином часу з ужитку виходять слова — назви одягу (жупан, очіпок), знарядь праці, предметів побуту (соха, ступа, макітра), військові назви (сагайдак, пістоль), назви грошових одиниць (золотець, шеляг) тощо.

Деякі застарілі слова заміняються іншими, бо предмети і явища, які вони називають, залишаються. Наприклад: лицедій - артист, ланіти - щоки, перст - палець, зріти - бачити, рече - каже, зело - дуже, возатай - візник, піїт - поет, спудей - студент, зелейник - лікар та ін.

Застарілі слова часто зустрічаються в художніх творах, що розповідають про минуле нашого народу, або вживаються в мові з метою надання їй урочистого, піднесеного звучання.

Нові слова, що виникають у мові, називаються неологізмами.

Неологізми з’являються з потреби назвати нові предмети, знаряддя праці, нові уявлення про навколишній світ (дилер, трафік, імідж, референдум, депозит, грант).

Неологізми поповнюють словниковий склад і є неологізмами до того часу, доки не входять до загальновживаної лексики. Наприклад, не так давно слова телевізор, магнітофон, холодильник, комп’ютер були неологізмами, а зараз стали загальновживаними словами.

У мові існує такий різновид неологізмів, які утворюються окремими авторами з метою посилення образності мови. Це авторські неологізми. Цвіте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко). Снігами вітровінь поля відволочила, прижовклено збіліла далина — дніпровими високими очима дитинно-сіро глянула луна (М. Вінграновський). Вік минув зеленорунний, що садами ніжно пах (Б.-І. Антонич).

Нових слів у мові виникає значно більше, ніж зникає старих, тому словниковий склад її постійно збагачується.