Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Прикметник

Повні і короткі форми прикметників

В українській мові прикметники мають, як правило, повну форму, що відмінюється (зелений, ясний), і лише деякі якісні прикметники можуть уживатися і в короткій незмінюваній формі (зелен, ясен).

Повна форма прикметників існує у двох варіантах: стягненому (зелений, зелена, зелене, зелені) та нестягненому (зеленая, зеленеє, зеленії).

Загальновживаними є стягнені форми повних прикметників. Прикметники у формі жіночого і середнього роду в називному, знахідному і кличному відмінках однини та в називному, знахідному і кличному відмінках множини можуть мати і нестягнені форми (синяя, тяжкеє, золотії).

Нестягнені форми прикметників уживаються переважно в народній творчості, а також у художніх творах як засіб вираження емоційності, створення народнопісенного колориту. Ой під калиною трава зеленая, там стоїть дівчина та й засмученая (Народна пісня). Прощай, дівчинонько, серце коханеє, прощайте, кучері, личко рум’янеє (Народна пісня). Зеленеє жито, зелене... Хорошії гості у мене (Народна пісня). Золотії грають рибки в кришталевих скриньочках (Леся Українка). Промчались коні воронії і не спинились на мостах (М. Стельмах). Земле моя, всеплодющая мати (І. Франко). Свої люди як чужії, ні з ким говорити (Т. Шевченко).

Короткі прикметники вживаються тільки у формі називного та кличного відмінків однини чоловічого роду. Коротку форму має небагато прикметників (ясен, зелен, повен, певен, рад, добр, здоров, весел, дрібен, славен та деякі інші). Уживаються короткі форми прикметників переважно в розмовній мові, народній творчості й поезії. Будь здоров.Будь певен. Рад вас бачити. Гаю, гаю, зеленрозмаю (Народна пісня). Ой зійди, зійди, ясен місяцю (Народна пісня). А я, молод, діжду вечорини... (Народна пісня). Виплива на сині ріки ясен вечір іздаля (М. Рильський). Спадає з клена зелен лист вечірньою годиною (А. Малишко).