Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Дієприслівник

Дієприслівник — це невідмінювана дієслівна форма, яка вказує на додаткову дію і пояснює в реченні основне дієслово:

Заспівали, застукали тяжкі краплини, спадаючи з листя і квіту на землю, заворушилась, без вітру зашуміла трава, зводячись і підстрибуючи вгору (М. Стельмах).

Заспівали, застукали (основна дія), спадаючи (додаткова дія), зашуміла (основна дія), зводячись, підстрибуючи (додаткова дія). Додаткова дія, яку називає дієприслівник, завжди стосується того ж іменника, що й основна дія, яку називає дієслово-присудок.

Дієприслівники бувають доконаного виду (здобувши) та недоконаного (здобуваючи), перехідні (читаючи книжку) та неперехідні (лежачи в садку).

Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи дієслів теперішнього часу і суфікса -чи (-чись). Перед -чи вони мають у (ю), якщо утворені від дієслів І дієвідміни (пишуть — пишучи), і а (я), якщо утворені від дієслів II дієвідміни (стоять — стоячи).

Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива і суфікса -вши, -ши, до яких теж може додаватися частка -сь (рідко -ся) (принісши, відпочивши, усміхнувшись).

Дієприслівник у реченні, як правило, виступає обставиною.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.