Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Лексикологія

Однозначні та багатозначні слова


Слова, які мають лише одне лексичне значення, називаються однозначними. Однозначними найчастіше бувають терміни, назви конкретних предметів, власні назви: бісектриса, відмінок, суфікс; трактор, блузка, черевики; Харків, Дніпро, Донбас. У тлумачному словнику ці слова мають по одній словниковій статті.

Слова, які можуть уживатися у різних значеннях, називаються багатозначними. Це мовне явище має назву полісемії.

Наприклад:

Воля. 1. Одна із функцій людської психіки, яка полягає у владі над собою та керуванні своїми діями і вчинками. Сила волі — свідоме прагнення до здійснення, досягнення якоїсь мети. 2. Бажання, хотіння, вимога. 3. Свобода, незалежність на противагу неволі, рабству. 4. Право розпоряджатися чим-небудь на свій розсуд; влада. 5. (Історичне). Звільнення селян від кріпацтва.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Слова з абстрактним значенням використовуються найчастіше в текстах наукового, офіційно-ділового та публіцистичного стилів; слова з конкретним значенням — у художньому та розмовно- побутовому стилях.

Зверни увагу

Багатозначні слова містяться в тлумачних словниках в одній словниковій статті з нумерацією значень. Більшість повнозначних слів української мови належать до багатозначних.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Омоніми та багатозначні слова можна розрізнити, дібравши до кожного з них синоніми або спільнокореневі слова. Для певності слід скористатися тлумачним словником, у якому омоніми подаються в різних словникових статтях, а багатозначні слова — в одній під нумерацією.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

Синоніми зазвичай належать до однієї й тієї ж частини мови.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.