Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Наголос


СЛОВНИК

Наголос — звукове виділення складу, слова чи словосполучення в реченні; вимова одного зі складів чи слів із більшою силою голосу.

Наголос позначається скісною рисочкою над наголошеним голосним у слові. Якщо наголос падає на і, то надрядкові знаки (крапка і наголос) суміщаються (іграшка, імпорт, іній).

Наголос служить для розрізнення лексичних значень і граматичних форм слів (села — села, землі — землі, замок — замок). (У деяких багатоскладових словах ставиться допоміжний наголос: вищезазначений, жовтогаряча, милозвучно).

Фразовий, або логічний, наголос виділяє певне слово або словосполучення у реченні для підкреслення його важливості.

Знак наголосу на письмі ставиться, як правило, у маловідомих словах (наприклад, діалектизмах, професіоналізмах чи в іншомовній лексиці — леґінь, оптовий, маркетинг) або тоді, коли від постановки наголосу залежить значення слова: образи (художні) — образи (коли ображають) — образи (ікони), досипати — досипати.

Деякі слова мають подвійний наголос: простий і простий, затишно і затишно, помйлка і помилка, завжди і завжди. Окремі слова під впливом російської мови часто наголошуються мовцями неправильно.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.