Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Прикметник

Відносні прикметники

Відносні прикметники вказують на ознаку через їхні зв’язки, відношення з іншими предметами та діями: студентський квиток, скляна ваза, учорашній день, актовий зал, методична рада.

Відносні прикметники не мають ступенів порівняння; у словосполученнях їх можна замінити іншими словами: торговельний майданчик — майданчик для торгівлі, алюмінієва виделка — виделка з алюмінію, озоновий шар — шар озону, підземний хід — хід під землею.

Відносні прикметники творяться від іменників (день — денний), від дієслів (читати — читальний, бігти — бігова), від прислівників (завтра — завтрашній, щодня — щоденний), від іменників із прийменниками (при школі — пришкільний, за хмарами — захмарний), від сполучень дієслів з іменниками (добувати вугілля — вугледобувний), від власних імен — географічних назв, прізвищ (Київ — київський, Харків — харківський, Париж — паризький, Дніпро — дніпровський, Карпати — карпатський, Україна — український, Світязь — світязь- кий, Ізюм — ізюмський, Сімферополь — сімферопольський; Шекспір — шекспірівський, Шевченко — шевченківський, Франко — франківський).

Немає подвоєння і в словах буквений, казармений, формений, свячений, але: священний.

Відносні прикметники не мають антонімів, не сполучаються зі словами зовсім, надто, трохи, дуже і под.