Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Займенник

Питальні та відносні займенники

Питальні та відносні займенники однозвучні. Відрізняються вони лише своєю роллю в реченні. Питальні займенники хто? що? який? чий? котрий? скільки? використовуються для побудови питальних речень:

Що узяв я з собою в дорогу? (О. Підсуха)

Що коло тебе біжить, а не дожене?

Якої пряжі нема в продажі? (Нар. тв.)

Займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки є відносними, якщо використовуються для зв’язку між частинами складного речення: Поміж густими очеретами блищить срібно-голуба річка, що поділилась тут аж на три рукави, вдалині — голубіють озера, і скрізь, скрізь, куди дістає око, по широкому зеленому річищу — стоги зеленої отави (Остап Вишня).

От про цю землю, про поле, яким вони йдуть, про далину, в якій встають марева, і розпитує княжич Святослав вуйка свого Асмуса (С. Скляренко).

Зразки відмінювання питальних та відносних займенників

Однина
Н.	хто, що; чий, чия, чиє; котрий, котра, котре; який, яка, яке
Р.	кого, чого; чийого, чиєї, чийого; котрого, котрої, котрого; якого, якої, якого
Д.	кому, чому; чиєму (чийому), чиїй, чиєму (чийому); котрому, котрій, котрому; якому, якій, якому
3.	кого, що; чий (чийого), чию, чиє; котрий (котрого), котру, котре; який (якого), яку, яке
О.	ким, чим; чиїм, чиєю, чиїм; котрим, котрою, котрим; яким, якою, яким
М.	(на) кому (кім), чому (чім); чийому (чиєму), чиїй, чийому (чиєму); котрому (котрім), котрій, котрому (котрім); якому (якім), якій, якому (якім)

Множина	Без числа
Н.	чиї, котрі, які	скільки
Р.	чиїх, котрих, яких	скількох
Д.	чиїм, котрим, яким	скільком
3.	чиї (чиїх), котрі (котрих), які (яких)	скільки, скількох
О.	чиїми, котрими, якими	скількома
М.	(на) чиїх, котрих, яких	(на) скількох

Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
редакційне упорядкування змісту;
уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.