Повний новітній довідник школяра
Українська мова
Самостійні частини мови
Займенник
Питальні та відносні займенники
Питальні та відносні займенники однозвучні. Відрізняються вони лише своєю роллю в реченні. Питальні займенники хто? що? який? чий? котрий? скільки? використовуються для побудови питальних речень:
Що узяв я з собою в дорогу? (О. Підсуха)
Що коло тебе біжить, а не дожене?
Якої пряжі нема в продажі? (Нар. тв.)
Займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки є відносними, якщо використовуються для зв’язку між частинами складного речення: Поміж густими очеретами блищить срібно-голуба річка, що поділилась тут аж на три рукави, вдалині — голубіють озера, і скрізь, скрізь, куди дістає око, по широкому зеленому річищу — стоги зеленої отави (Остап Вишня).
От про цю землю, про поле, яким вони йдуть, про далину, в якій встають марева, і розпитує княжич Святослав вуйка свого Асмуса (С. Скляренко).
Зразки відмінювання питальних та відносних займенників
Однина |
|
Н. |
хто, що; чий, чия, чиє; котрий, котра, котре; який, яка, яке |
Р. |
кого, чого; чийого, чиєї, чийого; котрого, котрої, котрого; якого, якої, якого |
Д. |
кому, чому; чиєму (чийому), чиїй, чиєму (чийому); котрому, котрій, котрому; якому, якій, якому |
3. |
кого, що; чий (чийого), чию, чиє; котрий (котрого), котру, котре; який (якого), яку, яке |
О. |
ким, чим; чиїм, чиєю, чиїм; котрим, котрою, котрим; яким, якою, яким |
М. |
(на) кому (кім), чому (чім); чийому (чиєму), чиїй, чийому (чиєму); котрому (котрім), котрій, котрому (котрім); якому (якім), якій, якому (якім) |
Множина |
Без числа |
|
Н. |
чиї, котрі, які |
скільки |
Р. |
чиїх, котрих, яких |
скількох |
Д. |
чиїм, котрим, яким |
скільком |
3. |
чиї (чиїх), котрі (котрих), які (яких) |
скільки, скількох |
О. |
чиїми, котрими, якими |
скількома |
М. |
(на) чиїх, котрих, яких |
(на) скількох |
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.