Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993
ПРИСЛІВНИК
7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ ЦІЛЬОВОЇ СЕМАНТИКИ
У формуванні відіменникових аналітичних прислівників цільової семантики домінантне становище належить родовому відмінку з прийменниками для, з метою, ради, заради, задля, в ім'я, в інтересах, на предмет, які розрізняються своїми семантико — стильовими характеристиками: «Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював і любим діткам для потіхи Химерну вигадку дістав» (Л. Глібов); «Хотів [Порфир] знати, які птахи на Каспії водяться та чи правда, що й тут, у степах, торік нібито бачили, як вертоліт за обмерзлими дрофами ганявся, тільки вже не з метою підкормки» (О. Гончар); «Як маєш ти кого карати, Карай мене,— карай! я мати, Я все стерплю ради дітей» (І. Котляревський); «Никін, тільки що заради свята чепурненько поголений, до ладу розчесаний... немов скинув добрий десяток років» (Л. Яновська); «[Трохим до косарів:] Ану, задля початку утніть пісні, розбудіть лугове птаство, щоб ховалось від гострих кос!» (М. Кропивницький).
Адвербіалізовані прийменникові форми знахідного відмінка мети посідають друге місце. З-поміж прийменників цільового значення найбільшу продуктивність мають на, по і під. Прийменники в і про майже втратили свої цільові функції: «А тим часом у школі майже щовечора збирався на репетиції наш оркестр» (Ю. Збанацький); «На наш бенкет були вже сплетені вінки» (О. Олесь); «Готували дно під затоплення» (О. Гончар); «Жреці молитви зачитали, Олімпійським в жертву убивали Цапів, баранів, поросят» (І. Котляревський); «Захопив про всяк випадок рушницю» (Остап Вишня); «Мати винесе з хати миску з насінням (про свято держить), поставить у коло» (А, Головко).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.