Методика навчання української мови
6.5. Робота над словом на уроках літератури та інших предметів
Суттєву роль у лексичній роботі повинні зіграти уроки літератури, на яких учитель з'ясовує значення слова в тексті художнього твору, показує залежність використання тих чи інших лексичних одиниць від теми та ідеї твору, переконань автора і навчає дітей на кращих зразках умінню відбирати слова, використовувати їх у власному мовленні.
Аналізуючи уривок художнього твору, його мову чи навіть особливості мовного стилю письменника, можна дати такі завдання, як: тлумачення слова, з'ясування його відтінків, показ доцільного вживання слова в певному тексті, його стилістичної вмотивованості і сумісності з загальним спрямуванням художнього твору. Словникова робота на уроках літератури є важливим засобом здійснення міжпредметних зв'язків.
Проблема збагачення словникового запасу учнів повинна розв'язуватись усіма вчителями. Це рекомендують і єдині вимоги до грамотного письма і культури мовлення учнів. Бліді, повільні, нечіткі відповіді учнів на уроках різних предметів легко пояснюються загальною бідністю їхнього словникового запасу і відсутністю того запасу слів, що необхідний для викладу матеріалу з даного предмета.
Учителі повинні багато уваги приділяти словниковій роботі, з'ясуванню слів-термінів тієї галузі науки, яку вони викладають. Формуванню навичок вільного володіння історичним, математичним та іншими групами термінологічної лексики сприяє не тільки словникова робота на уроках, але й читання спеціальної літератури, бесіди поради вчителів, ознайомлення учнів з термінологічними словниками.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.