Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Іменник
§8. Особливості відмінювання іменників

Зауважень щодо відмінювання потребують іменники ІІ відміни однини чоловічого роду та іменники ІІІ і ІV відмін, а також ті, що мають тільки форму множини.

У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду ІІ відміни можуть мати закінчення —а і -у.

Закінчення -а мають:

1. Назви чітко окреслених предметів: автобуса, олівця, зошита, трактора (але телефону).

2. Імена, прізвища людей: Івана Максименка, Тараса Шевченка, Степана Костенка, Геннадія Татарченка, Івана Франка, Петра Дубовика.

3. Назви тварин: коня, вола, півня, яструба, орла, голуба.

4. Назви дерев: дуба, клена, ясена, баобаба.

5. Назви міст: Львова, Кракова, Лондона (але Кривого Рогу, Зеленого Гаю).

6. Назви річок (з наголосом на закінченні): Дніпра, Дністра, Дінця.

7. Назви днів тижня та місяців: понеділка, вересня, січня, листопада, вівторка.

8. Наукові терміни: атома, відмінка, квадрата, звука, підмета, предиката.

9. Назви мір: метра, гектара, кілограма, літра, кілометра, центнера.

10. Числові назви: десятка, нуля, мільйона, мільярда.

11. Назви грошових одиниць: карбованця, долара, купона, шилінга, пенса.

12. Деякі назви будівель та їх споруд: сарая, карниза, хліва, гаража, погреба.

13. Назви танців (з наголосом на закінченні): гопака, козачка.

Закінчення -у мають:

1. Збірні назви: тому, ансамблю, оркестру, каравану.

2. Назви речовин та матеріалів: цементу, шовку, асфальту, меду, каменю.

3. Назви явищ природи: снігу, дощу, вітру, урагану, снігопаду, листопаду.

4. Назви установ та організацій: інституту, університету, комітету.

5. Назви танців, ігор: вальсу, хокею, футболу, фокстроту.

6. Географічні назви з просторовим значенням: Сибіру, Алтаю, Кавказу, Криму.

7. Назви річок (з наголосом на корені): Дону, Уралу, Бугу, Амуру.

8. Назви почуттів (відчуттів), хвороб: суму, болю, смаку, неврозу, синдрому, жалю.

9. Літературознавчі терміни: сюжету, реалізму, образу, роману.

10. Назви дій, процесів, станів: ходу, бігу, крику, спокою, сну.

11. Просторові назви: степу, лугу, шляху, гаю, лісу.

12. Абстрактні назви: героїзму, егоїзму, фашизму, альтруїзму.

13. Назви будівель та споруд: будинку, льоху, універмагу, магазину.

Окремі іменники ІІ відміни чоловічого роду однини в родовому відмінку можуть мати паралельні флексії, але з різним наголошуванням при цьому: парканá і паркáну, дворá і двóру, мостá і мóсту, стола і стóлу, стидá і стúду, плотá і плóту, судá і сýду.

Кличний відмінок притаманний лише іменникам І-ІІІ відмін, у ІV відміні він збігається з формою називного відмінка. Іменники І відміни твердої групи мають закінчення -о: Ганно, весно, а м’якої та мішаної -е (-є): круче, земле, Софіє; пестливі назви вживаються із закінченням -у (-ю): бабусю, мамусю. Іменники ІІ відміни м’якої групи мають закінчення -у (-ю), а твердої і мішаної — -е (-є): діду, Сергію, лікарю, друже, вітре, хлопче. Іменники ІІІ відміни мають у кличному відмінку лише закінчення -е: радосте, мудросте. Слово мати кличного відмінка як такого не має. У цьому значенні вживається форма називного відмінка однини.

Іменники групи pluralia tantum у родовому відмінку розподіляються у три формальні підгрупи: а) іменники з закінченням -ів (-їв) (опадів, терезів, окулярів, курсів, Бермудів, Піренеїв, Валків (місто), Гаваїв, Гопрів, Маневичів, Сіракузів, Татрів, Тернів); б) іменники з нульовим закінченням (вил, дров, ножиць, Альп, Черкас, Буд, Карпат, Сум, Ясс, Судет, Арденн, Подебрад, Салонік, Філіппін, Хібін); в) обмежена кількість іменників із закінченням -ей (саней, дверей, курей, гусей, дітей, людей, грудей, сіней). Деякі іменники можуть мати паралельні флексії: чарів — чар, помиїв — помий, Дарданеллів — Дарданелл, Чернівців — Чернівець. Ті іменники, яким властиве закінчення -ей у родовому відмінку, мають переважно флексію -ми в орудному: саньми, дверми, курми, дітьми, людьми. Проте трапляються і паралельні форми: саньми / санями, ворітьми / воротами, дверми / дверима, грішми / грошима, гістьми / гостями тощо.