Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022
Числівник
§4. Типові помилки у вживанні числівників
Вживання числівників потребує більших зауваг хіба що в усному мовленні, оскільки тут виникають проблеми з відмінюванням, наголошуванням числівників та узгодженням їх з іменниками. Що ж до писемного мовлення, то тут, як правило, числові позначення записуються цифрами. Якщо ж маємо буквений запис, тоді варті уваги правописні моменти числівників одинáдцять, п’ятсóт, сімсóт, шістсóт, вісімсóт, дев’ятсóт, чотирмá, у яких під впливом російської мови часто помилково пишуть подовжені приголосні (типу одиннадцять) чи м’який знак. Крім того, під впливом розмовної мови часто і в ЗМІ натрапляємо на такі помилки: двіста, тристо, чотиристо, а потрібно двíсті, трúста, чотúриста тощо.
Слід приділяти більше уваги узгодженню іменника з числівником, оскільки частими є помилки типу два гола, три хлопця, три дня (треба два голи, три хлопці, три дні), спричинені впливом російської мови.
Трапляються мовні недоречності й під час уживання складних слів, першою частиною яких є числівники. Наприклад: чотирьохповерховий (треба чотириповерховий), чотирьохактна п’єса (треба чотириактна), стодвадцятьліття (треба стодвадцятиліття), тисячап’ятсотліття (треба тисячоп’ятсотліття), двохтисячний рік (треба двотисячний) тощо.
Варто пам’ятати, що числівники півтора вживаємо при іменниках чоловічого і середнього роду (півтора дня, півтора тижня), а півтори — при іменниках жіночого роду (півтори доби, півтори тисячі).
Перша публікація: 01/01/2022
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.