Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Прийменник
§ 1. Значення і роль прийменників у системі частин мови

Прийменник — службова частина мови, яка, на думку І.М.Уздиган, є засобом вираження граматичного зв’язку і відповідного семантико-синтаксичного відношення між повнозначним словом, здатним виконувати функцію керування, і залежною відмінковою формою іншого повнозначного слова1. Прийменник — дуже давня частина мови. На відомості про неї натрапляємо наприкінці ІІ ст. до н.е. Сама назва означає «той, що стоїть при імені». Сучасний термін прийменник уперше використали Є.Тимченко та Г.Шерстюк. Паралельно вживалися приіменник (С.Смаль-Стоцький та Ф.Гартнер; П.Залозний, О.Попович, В.Коцовський і І.Огоновський. Методична граматика рускої мови, 1904), предложник (О.Партицький), досить часто й предлог (М.Осадца, П.Дячан, А.Кримський)2 .

У науковій літературі знаходить дедалі більшу підтримку точка зору про те, що прийменник, окрім граматичного, має ще й лексичне значення (І.К.Кучеренко, М.І.Фурдуй). На думку дослідників, лексичне значення більш виразне у недавно утворених прийменниках, тобто похідних (коло, близько, неподалік), і менш прозоре, затемнене часом — у прийменниках первісних3. І.К.Кучеренко наводить такі основні факти існування лексичного значення у прийменниках:

1) перекладність прийменників (з — mit, від — von);

2) багатозначність прийменників;

3) синоніміка прийменників (біля школи, поблизу школи, поруч школи);

4) антонімія прийменників (з — в, з — на, над — під, від — до)4.

Звичайно, прийменники, як і кожне слово, мають граматичне (категоріальне) значення, що розуміється як властивість прийменників указувати на характер синтаксичних відношень між словами (підрядний зв’язок). Категоріальне значення прийменника не залежить від значення тих слів, які він з’єднує. На думку М.І.Фурдуй, лексичне значення прийменника — це властивість виражати змістові відношення між словами, тобто передавати різні відношення об’єктивної дійсності. Воно залежить від значення з’єднуваних прийменником слів і відрізняється від лексичного значення самостійних частин мови тим, що прийменникові не властива предметна співвіднесеність, він переважно позбавлений чи поступово втрачає речовий зміст і тримає зв’язок з ним через посередництво слів-назв. Наприклад, у конструкціях поклав під стіл — прийшов під вечір однакове граматичне значення, однотипний характер підрядного зв’язку, але різне лексичне значення — в першій конструкції указується на просторові відношення, а в другій — на часові 5.

1 Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. — [2-ге вид., перероб. і допов.] — К. : Вища шк., 1997.— С.455.

2 Жовтобрюх М.А. Система частин мови в українській лінгвістичній традиції / М. А. Жовтобрюх // Мовознавство. — 1993. — №3. — С.10

3 Сучасна українська мова : підручник для студ. вузів / за ред. О.Д. Пономарева. — К. : Либідь, 1997. — С. 200.

4 Кучеренко І. К. Лексичне значення прийменника / І. К. Кучеренко // Мовознавство.— 1973. — №3. — С.12—23. — С. 12-23.

5 Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. — [2-ге вид., перероб. і допов.] — К. : Вища шк., 1997. — С. 201.





Перша публікація: 01/01/2022

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.