Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Сполучник
§4. Правопис сполучників

1. Складні сполучники тож, адже, також, аніж, мовби, немовби, неначеб, мовбито, неначебто, цебто, тобто, буцімто та інші завжди пишуться разом.

2. Сполучники щоб, якби, аякже, якщо, зате, проте, теж завжди пишуться разом, але однозвучні з ними слова-омоніми пишуться окремо (як би, як же, про те, те ж, за те). Наприклад: Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко); Як би я тепер хотіля у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплисти (Леся Українка). Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти (Т.Шевченко); Ще добре, що хоч Ілько дома, а що б вона та сама діяла (А.Головко). Леся замислилась, проте заговорила знову (М.Олійник); У голові козака зовсім не тулилися докупи думки про те, що буде далі (В.Кащенко).

3. Завжди пишуться окремо такі сполучники з частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, але ж, коли б, хоч би, хоча б. Наприклад: Адже ж вона багато б нажала, якби мати не сварила за скалічений палець (М.Коцюбинський). Коли б ти, нічко, швидше минала (Леся Українка).

4. Через дефіс пишуться такі сполучники: тому-то, отож-то, тим-то, тільки-но. Наприклад: Та тільки-но почалася розмова, Леся забула перше враження (А.Коломієць).

5. У складених сполучниках кожна частина пишеться окремо: дарма що, тому що, так що, для того щоб, через те що, в міру того як, незважаючи на те що, затим щоб, з тим щоб. Наприклад: Дарма що відгуку вітер не має, а шум на хвилиночку погляд чарує (Леся Українка).





Перша публікація: 01/01/2022

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.