Фразеологія сучасної української мови - Ужченко В.Д. 2005

Розділ 7

ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну функцію, поєднується з іншими членами речення, може виражати часомодальні, просторові відношення, тобто є елементом граматичної системи. Серед структурно-граматичних типів називають різні семантико — граматичні групи фразеологізмів: ФО, організовані за моделлю сурядних словосполучень (ні сном ні духом, ні холодно ні жарко, вогнем і мечем) і підрядних словосполучень (виточити кров (з кого), на місяць вити). Окремо можна назвати сполучення повнозначного й службового слів (в курсі, не в ладах, під масть, з молотка). До фразеологічного фонду належить немало фразеологізмів зі структурою речення (копійка в кишеню пливе, світ зав'язується (кому), пор. безособове [аж] із горла лізе «хтось дуже багатий»). Л. Скрипник, аналізуючи ФО в синхронному плані, виділяє два «граматико-структурні класи»: І) ФО, організовані за моделлю словосполучення (рідше — речення), семантико — структурною особливістю яких є співвідносність із окремим словом і функціонування в ролі члена речення (в О. Бабкіна це — лексичні ідіоми): стріляний горобець, упадати в око, на всі заставки і 2) ФО — фрази, організовані як прості або складні речення [246: 23]. Проте це швидше семантико-структурний і функціональний розподіли, ніж граматико — структурний.