Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

МОРФОЛОГІЯ

НЕПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ

СПОЛУЧНИК

Групи сполучників за значенням

За значенням і синтаксичною функцією розрізняють сполучники сурядності та підрядності. Сполучники сурядності поєднують синтаксично рівноправні елементи (слова, словосполучення й речення): це можуть бути або однорідні члени речення, або частини в складносурядному, зрідка однорідні підрядні частини в складнопідрядному реченні.

Розрізняють 3 групи сурядних сполучників.

1

єднальні

і (й), та (у значенні і'), також, ні-ні;

як - так, не тільки -ай, не тільки - але й, не лише -ай; *

2

протиставні

а, але, зате, проте, однак, та (у значенні але)·,

3

розділові

або, чи, або - або, чи - чи, то - то, не то - не то, хоч - хоч;
 

* Деякі мовознавці виділяють ще один розряд сполучників - градаційні.

До градаційних відносять сполучники як - так, не тільки - а й, не тільки - але й, не лише -ай, не лише - але й.
       

Сполучники підрядності виражають ту чи іншу залежність одного речення від іншого. За їхньою допомогою до головного речення приєднують підрядні частини.

1

причини

бо, тому що, через те що, оскільки, у зв'язку з тим що;

2

умови

якщо, якби, як, коли б;

3

допустові

хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай;

4

наслідку

так що;

5

порівняльні

як, мов, наче, ніби, немов, мовби, нібито, немовбито, неначебто;

6

мети

щоб, аби, щоби, для того щоб, з тіш щоб;

7

часу

поки, доки, тільки-но, з того часу як, після того як.




Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.