Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Безсполучниковим складним реченням називаємо таке речення, у якому два або більше простих речень об'єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів: Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Шевченко).

Безсполучникові складні речення з однорідними простими реченнями можуть виражати такі смислові відношення:

1) одночасність дій, явищ: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Шевченко).

2) часову послідовність дій, явищ: Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевченко).

3) зіставлення (і протиставлення) змісту одного речення із змістом іншого: Грім гримить — земля тремтить. Не русалонька блукає - то дівчина ходить (Шевченко).

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими реченнями за характером їхніх смислових відношень поділяють на такі види:

Безсполучникові складні речення зі значенням:

1) умови (одне речення вказує на умову, а друге - на наслідок): Прийде вечір - усі вулиці аж гудуть піснями (Васильченко).

2) наслідку (одне речення вказує на причину, а друге - на наслідок): Вітер війнув - листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (Тичина).

3) часу (можна додати сполучник коли): Вернувся він-уже смеркло.

4) пояснення (наступне речення пояснює попереднє): Здається чую: лопають каштани, жовто-зелену викидають брость (Стус).

5) причини (наступне речення вказує на причину дії в попередньому): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Маковей).





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.