Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
ОРФОГРАФІЯ
Правопис ненаголошених голосних Е, И, О
Ненаголошені голосні в українській мові загалом зберігають свою чіткість і виразність. Лише голосні [е], [и], [о] зазнають змін. Так ненаголошений [е] наближається до [и]: ведіть [веид'ітг], ненаголошений [м] наближається у вимові до [е] - широкий - [шиерокий]. Ненаголошений [о] набуває відтінку [у] - кожух - [коужух], тому - [тоуму], тобі - [тоубі], перед складом з наголошеним у або і.
1. Сумнівні голосні перевіряємо наголосом: криве - криво, клекотіти - клікіт, живуть - жити, тесати - тесля, розумний - розум.
2. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом, пишемо за традиційним принципом. Таких слів є небагато, і їхній правопис потрібно запам'ятати. Перевіряємо ці слова за допомогою орфографічного словника: левада, кишеня, лопух, ожеледиця, велетень (хоча великий), бриніти, гриміти, кривий, криниця, тривога, глитати.
3. У деяких словах сумнівні голосні можна перевірити за допомогою чергувань:
1) е у відкритому складі (відкритий склад — це склад, який закінчується на голосний) чергується з і у закритому (склад закінчується на приголосний): шість - ше-сти, ве-зуть - віз, осе-ні - осінь, ле-жить — ліж-ко; заче-пити - чіп-ляти, Ки-є-ва - Ки-їв;
2) е при зміні слова випадає (чергування з нулем звука): березень - березня, вітер - вітру.
4. У дієслівних коренях можливе чергування е//и, о//а:
|
бер - бир |
беру - забирати |
Це чергування трапляється, якщо в дієсловах з'являється наголошений суфікс -а-. Відбувається таке чергування не в усіх словах, наприклад, немає чергування: мерзнути - замерзати, проводити - проводжати. застелити - застеляти (але застилати) |
|
дер - дир |
дерти - здирати |
|
|
жер - жир |
жерти - пожирати |
|
|
мер - мир |
вмерти - вмирати |
|
|
тер - тир |
терти - витирати |
|
|
пер - пир |
сперти - спирати |
|
|
клен - клин |
проклену - проклинати |
|
|
стел - етил |
стелити - застилати |
|
|
(але застеляти) |
||
|
лом - лам |
ломити - зламати |
|
|
кот - кат |
котити - катати |
|
|
гон - ган |
гонити - ганяти |
|
|
мог - маг |
допомогти - допомагати |
5. Ненаголошені Е, И в суфіксах:
И пишемо в суфіксах:
1) -ив(о): печиво, вариво, жниво, добриво, куриво, паливо, але в чотирьох словах пишемо е (є): марево, зарево, маєво, сяєво;
2) -ичк(а), -иц(я): вуличка, ножички, вулиця, поливальниця, в'язальниця;
3) -ик, -ичок: братик, вовчик, зайчик, медик, математик, віничок, котичок;
4) -ищ(е): вудлище, звалище, сховище, сомище;
5) -ин(а): бузина, квасолина, стеблина, худобина, дядина;
6) -анин: заробітчанин, вінничанин, росіянин, Харків 'янин;
7) -ин (у присвійних прикметниках): доньчин, мамина, Галин, Вірин, Толин;
8) -лив: набридливий, наполегливий, ощадливий, задумливий, брехливий;
9) -ист: гонористий, опасистий, пористий, норовистий, пружинистий.
Е пишемо в суфіксах:
1) -ен(я), -енн(я): зайченя, козеня, вовченя, доведення, одруження, оточення;
2) -енк(о): Петренко, Сидоренко, Юхименко, Степаненко, Трохименко;
3) -еньк: батенько, ніженька, рученька, водиченька, м 'якенький, світленький;
4) -есеньк: тонесенький, гарнесенький, молодесенький, світлесенький;
5) -ер(о): четверо, п 'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро;
6) -ечк: донечка, грушечка, пляшечка;
7) -тель: учитель, визволитель, засідатель, любитель;
8) -ень: красень, блазень, учень, січень;
9) у дієприкметниковому суфіксі -ен-: здійснений, зроблений, відчинений, спрощений.
6. Ненаголошені Е, И (І) в префіксах
1) Префікс ПРЕ- пишемо, якщо його можна замінити словом ДУЖЕ: презелений (дуже зелений), презлий (дуже злий), престарий (дуже старий), премудрий (дуже мудрий).
! У словах престол, преподобний, превелебний, презирливий (презирство), преосвященство збереглись давні форми.
У словах президент, президія, престиж, прем 'єра, інтерпретація та подібних пре- не є префіксом, а частиною кореня в іншомовних словах.
Як правило, префікс пре- використовуємо в прикметниках та похідних від них словах: премудрий - премудрість, презирливий - презирство, преподобний - преподобність.
! У дієсловах НЕ БУВАЄ префікса пре-.
2) Префікс ПРИ- означає:
- наближення: приїхати, прийти, прилетіти;
- приєднання: причепити (причеплений), приклеїти (приклеєний), притулити (притулений);
- результат дії: приголубити (приголублений), притягнути (притягнутий), привабити. Трапляється префікс при-, зазвичай, у дієсловах та похідних від них словах, іноді в прикметниках зі значенням частковості приміський, придорожній, придніпровський, пригожий та в деяких іменниках: присілок, припічок, Прибалтика, примара, прийменник.
! Під час вибору префікса ПРЕ- або ПРИ- потрібно враховувати закономірності словотвору: наприклад, слово прикраса утворене не від слова прекрасний, а від слова прикрасити.
!! Проблемним є розрізнення слів-паронімів: преглухий - приглухлий - приглушений, прежовтий - прижовклий, престарий - пристаркуватий - престарілий (і пристарілий), пречерствий - причерствілий, прегіркий - пригірклий і под.
3) Префікс ПРІ- є лише у словах прірва, прізвисько, прізвище та похідних від них.
! До цих прикладів НЕ належить слово іншомовного походження пріоритет.
4) У префіксах без-, пред-, пере-, перед-, де-, обер-, інтер-, унтер- завжди пишемо Е:
- безпечний, бездумний, безконечний, безвусий, безвітряний;
- представити, представництво, предтеча, пред 'явити, представник;
- перелетіти, перевиховати, перехвилюватися, перечитати, переплисти;
- передмістя, передвиборний, передчасно, передосінній;
-девальвація, деблокування, дестабілізація, демобілізація;
- обер-прокурор, обер-майстер (у значенні головний, старший), обертон;
- інтернаціональний, інтерконтинентальний, інтербачення;
- унтер-офіцер.
7. Правопис Е, Є та И, І, Ї в іншомовних словах
- И пишемо в більшості загальних назв після дев'яти приголосних («Правило дев'ятки») в основах слів: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де_Ти 3'їСи Цю ЧаШу ЖиРу): дилема, титан, зигзаг, система, цистерна, цивілізація, Чикаго, чипси, Вашингтон, режим, джип, коридор, корифей, риторика, екстрим (АЛЕ екстремальний).
Проте до цього правила е чимало винятків, які потрібно запам'ятати: кипарис, мигдаль, скипидар, шпиталь, киргиз, кинджал, кисет, кишлак тощо.
- І пишемо перед буквами, що позначають голосні та й: авіація, агресія, діалектика, піала, поліція, пріоритет.
В інших випадках пишемо відповідно до вимови: віраж — вимпел, лінія —лимон, хімія—химера.
- Е (Є) пишемо в таких словах: вентиляція, декада, делікатний, декорація, пленум, лекція, симетрія, лейтенант, президент, директор, вазелін, єфрейтор, ефедрин, єретик, прем'єра, речитатив, фойє, феєрія, траєкторія, коректор (АЛЕ коригувати і корегувати) тощо.
У власних (географічних) назвах правопис іншомовних слів потрібно запам'ятати:
Алжир, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Вифлеєм, Вірджинія, Зімбабве, Кордильєри, Крит, Мадрид, Рига, Сирія, Стикс, Сицилія, Сідней, Тибет.
8. Правопис особових закінчень дієслів залежить від дієвідміни, до якої належить дієслово. Дієслова за характером закінчень поділяють на 2 дієвідміни.
До першої дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення:
|
Особа |
однина |
множина |
іржуть, орють, полють, |
|
І |
-у, - ю |
-Емо, -Ємо |
мелють, сиплють, колють, |
|
II |
-Еш, -Єш |
-Ете, -Єте |
хочуть, борються, сопуть. |
|
III |
-Е, -Є |
-уть, -ють |
хропуть |
![]()
До другої дієвідміни належать дієслова, які мають закінчення:
|
Особа |
однина |
множина |
бачать, клеять, гоять |
|
І |
-у, - ю |
-Имо, -їмо |
|
|
II |
-Иш, -їш |
-Ите, -їте |
|
|
III |
-Ить, -їть |
-ать, -ять |
![]()
Дієвідміна дієслова завжди залишається незмінною для кожного дієслова. Тому, знаючи, до якої дієвідміни належить дієслово, можна визначити, які в нього особові закінчення.
Наприклад, у дієслові ходимо ми сумніваємось, як потрібно писати - ходЕмо чи ходИмо. Знаючи, що у формі ходять пишеться -ять, ми можемо зробити висновок, що в решті форм має бути и: ходИмо, ходИш, ходИте, ходИть.
Потрібно також враховувати, що деякі спільнокореневі дієслова належать до різних дієвідмін:
|
белькотати |
белькочуть, белькочемо, белькочеш, белькочете |
белькотіти |
белькотять, белькотимо, белькотиш, белькотите |
|
буркотати |
буркочуть, буркочемо, буркочеш, буркочете |
буркотіти |
буркотять, буркотимо, буркотиш, буркотите |
|
воркотати |
воркочуть, воркочемо, воркочеш, воркочете |
воркотіти |
воркотять, воркотимо, воркотиш, воркотите |
|
гуркотати |
гуркочуть, гуркочемо, гуркочеш, гуркочете |
гуркотіти |
гуркотять, гуркотимо, гуркотиш, гуркотите |
|
рости |
ростуть, ростемо, ростеш, ростете |
ростити |
ростять, ростимо, ростиш, ростите |
|
хропти |
хропуть, хропемо, хропеш, хропете |
хропіти |
хроплять, хропимо, хропиш, хропите |
|
сопти |
сопуть, сопемо, сопеш, сопете |
сопіти |
соплять, сопимо, сопиш, сопите |
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.